Розділ «Частина ІІ Пошукова експедиція фундації»

– Мабуть, це їхній головний удар. Погляньте, скільки їх! Проте вони перед нами не встоять, якщо, звичайно, наспіє підрозділ Сенна.

Капітан Сенн вилетів лише кілька годин тому – ще до того, як вони помітили наступ ворога. Тепер план уже неможливо було змінити. Він мав або спрацювати, або ні, але адмірал почувався цілком упевнено. Втім, як і офіцери. Втім, як і рядові.

Знову світлячки на екрані.

Вони сяяли у космосі, рухаючись у чіткому порядку, так наче танцюючи в балеті смерті.

Флот Фундації повільно відступав. Минали години, а флот усе задкував і задкував, дратуючи напосідливого ворога то меншим, то більшим відхиленням від курсу.

За задумом стратегів, які провадили цю битву, був передбачений велетенський простір, у який мав би вдертися флот неприятеля. Із цього простору повинні були непомітно вислизнути кораблі Фундації, а натомість зайти калганські. Відтак ті їхні кораблі, що ризикнули би покинути його межі, планувалося знищити, а ті, що зосталися б усередині згаданого простору, не чіпати.

Усе залежало від власної ініціативи командирів кораблів лорда Стеттіна – зважитися на неминучу смерть чи залишатися там, де їм нічого не загрожувало.

Капітан Діксил незворушно поглянув на годинник. Була 13:10.

– У нас двадцять хвилин, – сказав він. Лейтенант, який стояв збоку, напружено кивнув.

– Поки що все йде добре, капітане. Вже більше дев’яноста відсотків їхніх кораблів потрапили у кільце. Якщо ми протримаємо їх…

– Так! Якщо…

Кораблі Фундації знову посунули вперед, але дуже повільно. Недостатньо швидко, щоби змусити калганців відступити, і достатньо швидко, щоб не дати їм просунутися вперед. Калганці воліли почекати.

Минали хвилини.

О 13:25 адміральський сигнал пролунав на сімдесяти п’ятьох кораблях Фундації, і вони, розігнавшись до максимальної швидкості, кинулись на передній край калганського флоту, що налічував триста кораблів. Там на кожному кораблі увімкнулися силові поля ворожих кораблів, випустивши потужні енергетичні промені. Кожен із цих трьохсот променів був націлений в одному й тому самому напрямку, у напрямку божевільних нападників, які просувалися вперед невблаганно, відважно і…

О 13:30 п’ятдесят кораблів під командуванням капітана третього рангу Сенна з’явилися нізвідки, одночасно вигулькнувши з гіперпростору у визначеному місці і в точно визначений час – і з шаленою люттю кинулися на приголомшених калганців із тилу.

Пастка спрацювала ідеально.

Калганці все ще мали чисельну перевагу, але зараз їм було не до лічби. Їхньою першою реакцією був відступ, але зламаний бойовий порядок став іще вразливіший, оскільки калганські кораблі заважали один одному.

За деякий час битва перетворилася на азартну гру.

Із трьохсот калганських кораблів, що були гордістю та ядром їхнього флоту, до Калгана дісталося близько шістдесяти, причому чимало з-поміж них, по суті, ремонту не підлягали. Втрати Фундації становили вісім кораблів зі ста двадцяти п’яти. Це був третій день нового, 377 року.

Прім Палвер сів на Термінусі у розпал святкування. Це божевілля відволікало його, але перш ніж він покинув планету, встиг зробити дві справи й отримати одне прохання.