Розділ «Частина ІІ Пошукова експедиція фундації»

– Адмірале, – продовжив він, – поки я прикріплений до ваших кораблів, Третій флот отримує чудові відгуки в пресі. Якщо хочете, можете поставити людей за дверима і повернутися за п’ять хвилин. Але, прошу вас, зробіть мені таку послугу – і ваші зв’язки із громадськістю не постраждають. Розумієте мене?

Він зрозумів.

Потім, коли вони залишилися самі, Турбор повернувся до Палвера і сказав:

– Швидко: як звали викрадену вами дівчинку?

Але Палвер лише глянув на нього круглими очима і похитав головою.

– Не робіть дурниць, – сказав Турбор. – Якщо ви нічого не скажете, вас уважатимуть шпигуном, а шпигунів у воєнний час розстрілюють без суду.

– Аркадія Дарелл! – вигукнув Палвер.

– Дуже добре! Чудово. Вона в безпеці?

Палвер кивнув.

– Вам краще бути впевненим у цьому, інакше це для вас добром не закінчиться.

– Вона в доброму здоров’ї і в абсолютній безпеці, – збліднувши, сказав Палвер.

Адмірал зайшов до кімнати.

– Ну?

– Сер, цей чоловік не шпигун. Можете вірити його словам.

Я за нього ручаюся.

– Он як? – Адмірал насупився. – Отже, він представляє сільськогосподарський кооператив із Трентора, який хоче укласти з Термінусом торговий договір на постачання зерна та картоплі. Ну, добре, але зараз він не може піти.

– Чому? – поцікавився Палвер.

– Бо ми зараз у розпалі битви. Після того, як вона завершиться – сподіваюся, що ми ще залишимося живі, – тоді доправимо вас на Термінус.

Калганський флот, що нісся через космічний простір, іздалеку помітив кораблі Фундації, але й сам був виявлений. На екранах Великих Детекторів схожі на маленькі світлячки, вони летіли у космічній порожнечі назустріч один одному.

Адмірал Фундації спохмурнів і промовив: