Розділ «Частина IV. Торгівці»

— Але? — ввічливо й тихо наполіг Понієтс.

Голос із передавача зазвучав різкіше:

— Але ми хочемо продати їм саму машину; щось, що вони будуть використовувати відкрито; те, що змусить їх схилитися на користь ядерних технологій з точки зору їхньої вигоди для них.

— Усе це я розумію, — м’яко сказав Понієтс. — Ти вже мені це пояснив. Але подумай сам — що буде після мого продажу? Поки трансмутатор працює, Ферл карбуватиме золото; це триватиме так довго, що йому вдасться купити перемогу на наступних виборах. Нинішній Великий Магістр довго не протягне.

— Ти розраховуєш на вдячність? — холодно спитав Ґоров.

— Ні, на розумне прагнення до особистої вигоди. Трансмутатор принесе йому перемогу на виборах, а інші механізми…

— Ні! Ні! Твоя логіка надто заплутана. Він довірятиме не трансмутатору, а старому доброму золоту. Ось що я намагаюся тобі сказати.

Понієтс посміхнувся й умостився зручніше. Добре, він уже достатньо помучив бідолаху. Ґоров почав скаженіти.

Торгівець сказав:

— Не так швидко, Ґорове. Я ще не закінчив. До цієї справи я залучив і інші пристрої.

Запала тиша. Потім Ґоров обережно запитав:

— Які ще інші пристрої?

Понієтс машинально махнув рукою.

— Ти ж бачиш наш супровід.

— Так, — коротко відповів Ґоров, — розкажи мені про ці пристрої.

— Розповім, якщо слухатимеш. Нас супроводжує приватна флотилія Ферла; це знак особливої пошани до нього з боку Великого Магістра. Він зміг це для себе вибити.

— То й що?

— А як ти думаєш, куди вони нас супроводжують? До його рудників на околицях Аскоуна, ось куди. Послухай! — Понієтс раптом розпалився. — Я ж тобі казав, що я тут для того, щоб заробити гроші, а не врятувати світи. Усе добре. Я продав цей трансмутатор за безцінь. Я нічого не отримав, крім ризику потрапити до газової камери, який до квоти не зарахуєш.

— Повернімося, Понієтсе, до рудників. До чого вони тут?

— Для того, щоб я міг заробити. Ми завантажимося оловом. Заповнимо кожен кубічний фут цієї старої баржі, і ще трохи твою навантажимо. Я спущуся з Ферлом збирати олово, а ти, старий, прикриєш мене своїми гарматами — просто на той випадок, якщо він виявиться не таким, як себе показує. Це олово і є мій прибуток.