— І після цього ми зможемо самі керувати блоками живлення в храмах і кораблях, що літають без людей, святою їжею, що лікує рак, і всім іншим? Верісоф казав, що це можуть робити лише ті, кого благословив Дух Галактики…
— Так, Верісоф сказав! Верісоф — твій найбільший ворог після Сальвора Гардіна. Залишайся зі мною, Лепольде, і не турбуйся через них. Разом ми зможемо відродити Імперію — не просто королівство Анакреон — а державу, що охопить кожне з мільярдів сонць Імперії. Це ж краще, ніж словесний «Галактичний Рай»?
— Та-а-ак.
— Хіба може Верісоф пообіцяти більше?
— Ні.
— Дуже добре. — Його голос став безапеляційним. — Гадаю, ми можемо вважати, що це питання розв’язане. — Він не чекав на відповідь. — Іди. Я спущуся пізніше. І ще одне, Лепольде.
Молодий король повернувся на порозі.
Вініс усміхався, але очі залишалися серйозними.
— Будь обережним на цих полюваннях на Ньяка, мій хлопчику. Після нещасного випадку з твоїм батьком у мене час від часу з’являються дивні передчуття щодо тебе. У метушні, коли дротики від голкових рушниць протикають повітря, нічого не можна сказати. Сподіваюся, ти будеш обережним. І вчиниш із Фундацією так, як я сказав, чи не так?
Очі Лепольда розширилися й опустилися від дядькового погляду.
— Так, звичайно.
— Добре! — Він невиразно подивився вслід племіннику й повернувся до столу.
А думки Лепольда були сумними та аж ніяк не безстрашними. Може, і справді було б краще розгромити Фундацію й здобути енергію, про яку казав Вініс. Але потім, коли війна закінчиться й він безпечно сидітиме на троні… Він гостро усвідомив той факт, що Вініс та його два нахабні синки зараз є наступними в черзі на престол.
Але король — він. А королі можуть наказувати страчувати людей.
Навіть дядьків і кузенів.
4
Льюїс Борт був одним із найактивніших після Сермака в згуртуванні тих дисидентських елементів, що тепер злилися в багатоголосу Партію дії. Однак у складі депутації, яка навідала Сальвора Гардіна майже півроку тому, його не було. Не тому, що його зусиль не визнавали; зовсім навпаки. Він був відсутній з тієї простої причини, що в цей час перебував на головній планеті Анакреона.
Він відвідав її як приватна особа. Не зустрічався з жодним урядовцем і не зробив нічого важливого. Просто дивився на темні куточки жвавої планети і пхав присадкуватого свого носа в запилюжені закапелки.
Він повернувся наприкінці короткого зимового дня, що почався хмарами й скінчився снігом, і протягом години сидів за восьмикутним столом у будинку Сермака.
Його перші слова явно не були розраховані на те, щоб покращити атмосферу зборів, учасники яких і без того були сильно пригнічені засніженими сутінками надворі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фундація. Книга 1» автора Айзек Азімов на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина ІІІ. МЕРИ“ на сторінці 17. Приємного читання.