Розділ «Частина 2 Сірі чоловічки»

— Гарна стрілянина, ще кращий політ і відмінне мислення. Ти врятував кілька життів. Ми з тобою повертаємось у квадрат 1. Зрозумів?

— Так, босе. Зрозумів і ціную.

«І якщо ти в це віриш, — додав подумки Курц, — то ти навіть іще тупіший, ніж здаєшся».

За спиною Овена все ще надривався Кавано, але вже трохи тихіше. Від Джо Блейкі — нічого. Мабуть, він почав розуміти, чим загрожує золотаво-червонуватий вихор, якого їм, можливо, вдалось уникнути.

— Що там, салаго? — запитав Курц.

— У нас поранені, — відповів Овен. — Але в цілому обійшлось. Є робота для чистильників, там унизу каша.

В Овенових навушниках пролунало каркання — це був сміх Курца.

— Фредді.

— Слухаю, босе.

— Наглядати за Овеном Андергіллом.

— Добре.

— Якщо нам скоро доведеться піти — «Долині Імперіал», — Андергілл залишається тут.

Фредді Джонсон нічого не сказав, просто кивнув і продовжив керувати гелікоптером. Славний хлопака. Знає, на чиєму боці має перебувати, не те що дехто.

Курц знову повернувся до нього.

— Фредді, повертай нас до цієї Богом забутої крамниці і не шкодуй коней. Хочу бути там за п’ятнадцять хвилин до Овена і Джо Блейкі. Ще краще — за двадцять.

— Так, босе.

- І мені буде потрібен захищений супутниковий зв’язок із Шаєнном.

— Буде зроблено. О п’ятій.

— Краще о третій, салаго. Зроби о третій.

Курц відкинувся на спинку сидіння і став дивитися на сосновий ліс, що пропливав унизу. Так багато лісу, так багато тварин, немало й людей — більшість із них у таку пору року носять помаранчеве.