Тисовий заказник "Княж-Двір". Унікальною живою пам'яткою історії рослинності на Прикарпатті є Княждвірський державний тисовий заказник. Розташований він у Печеніжинському лісництві неподалік від Коломиї. Це один з найбільших в Україні природних осередків тиса ягідного. Заказник розташований на правому березі Прута і займає частину лісового масиву площею 208 га. Але основна маса дерев тиса розташована на площі близько 60 га. Інженером М.І.Луцаком підраховано, що в Княждвірському заказнику зростає зараз 15 123 екземпляри тиса заввишки більше 1,5 м. Переважна більшість його має в діаметрі 2—10 см, а в висоту від 1,5 до 6,5 м. Окремі екземпляри досягли в діаметрі 30 см, а в висоту до 13 м. У минулому тис був досить поширений в Карпатах, про що свідчать назви рік і окремих населених пунктів (с. Тисів, ріка Тиса), наявність окремих дерев тиса в лісах Ворохтянського, Вигодського та Надвірнянського лісокомбінатів в Івано-Франківській та Путильського лісокомбінату в Чернівецькій області, а також осередок його на площі 10 га в Угольському заповідному буковому пралісі.
Арборетум "Діброва" має пізнавально-рекреаційне і науково-практичне значення. Це пам'ятка садово-паркового мистецтва державного значення. Закладений арборетум в 1972—1973 роках науковцями К.К.Смаглюком та В.І.Ступаром разом з працівниками Солотвинського лісокомбінату в Богородчанському лісництві на Івано-Франківщині.
В арборетумі (8 га) є чотири відділення, в яких вирощуються різноманітні листяні й шпилькові деревні породи та чагарники. Наприклад, у відділенні листяних порід налічується понад 3 тис. дерев і чагарників — 60 родів і 230 видів. Тут широко представлені різні екотипи з Європи, Азії та Північної Америки. В арборетумі зібрана найбільша в Карпатах колекція кедрових сосен. Постійні спостереження, які проводяться тут, дали змогу визначити найбільш перспективні для впровадження в рекреаційні ліси деревні породи: сосну чорну, густоцвіту, жовту і румелійську, ялину сербську і канадську, модрину японську і даурську, дугласію сизу, дуб бореальний, тюльпанове дерево, платан тощо. Арборетум уже відвідують сотні екскурсантів з пізнавальною метою. В майбутньому його значення незрівнянно зросте [63].
Про назву Чорного моря
Чорне море носить свою назву вже більше 2000 років. Спочатку племена меотів і скадів, що жили на берегах Причорномор'я, називали його "Те-марун", потім скіфи назвали море "Ахшав", а в часи стародавніх греків з 'явилася назва "Понтос Мелас". Генуезці і венеціанці називали море "Маре Негрум", а араби - "Кара Деніз". Всі ці назви в перекладі означають "Чорне море". Є кілька пояснень такій назві. По-перше, швидше за все, колірна характеристика означала особливості сприйняття моря. "Чорне" - значить суворе, штормове. Так, грецькі колоністи при першому своєму знайомстві з морем дали йому назву "Понт Аксейнос" (Море Негостинне), і тільки освоївши його береги, стали називати його "Понт Еуксінос" (Море гостинне). Згідно з другою версією, назва Чорне море може означати географічне орієнтування. У багатьох мовах Азії прийняті колірні позначення сторін світу, і чорний колір означає північ, тобто "Чорне море" - означає "Північне море". У моря були й інші назви. Так, в російських літописах IX-XV століть і в арабських джерелах воно називалося "Руським морем". Пізніше на деяких російських картах вживалися назви "Понтійське" або "Стамбульське море".
Навіщо царі їздили в Крим
Після Приєднання Криму до Російської імперії Катерина Велика стала імператорською особою, яка побувала в Криму. Вона приїхала в цей невідомий і дикий край, щоб помилуватися новими землями. Як виявилося, Росія придбала справжній райський куточок.
Керуючим Царського маєтку був французький хімік Ф. Дессер, який багато зробив для вивчення й популяризації Криму як курорту і Сакських грязей як ефективного лікувального фактора.
Новим власником маєтку став Микола 1. Його дружина Олександра Федорівна часто хворіла і Микола 1, коли з'ясувалося, що клімат Криму вельми сприятливий для лікування недуга, розпорядився побудувати для неї палац, у Нижній Ореанді.
Олександр II в 1860 році купивши у сімейства графів Потоцьких маєток Лівадія, подарував його дружині, Марії Олександрівні, яка хворіла на туберкульоз. Цілющий клімат Криму, на думку лікарів, повинен був благотворно вплинути на перебіг недуги. Кримський клімат надовго продовжив життя імператриці.
У Криму будують Палаци та інші нащадки Царського роду приїжджають сюди відпочивати і лікуватися. Туберкульоз був поширеним захворюванням того часу. їм страждали люди різних станів і навіть володарі імперії - Романови. Царська Рідня регулярно приїжджали до Криму на лікування або залишались тут на постійне проживання.
Щорічні приїзди до Криму імператора з сім'єю, благотворний вплив на здоров'я кримського клімату, кримських грязей і кримських мінеральних джерел, за кілька десятиліть створили Криму заслужену славу цілющого краю.
Завдяки їм в таку віддалену провінцію був протягнутий залізничний шлях, який в Криму швидко з'єднав різні кінці півострова. Тут прокладалися шосейні дороги, будувалися палаци, вілли, дачі, санаторії, лікарні, тут розвивалася торгівля, садівництво, виноградарство і виноробство. Електростанції, телеграф, телефон, ліфти, автомобілі з'явилися в Криму незабаром після того, як прижилися в Санкт-Петербурзі. Імператорська Рідня оздобила півострів шедеврами палацової архітектури, якими захоплюються і понині гості Криму.
Півострів став тим, який нині відомий всьому світу, став суперником європейських курортів, носієм безлічі історико-культурних цінностей світового значення, а потім "орденом на грудях планети" (за словами чілійського поета Пабло Неруди). Саме Російські Царі заклали основи багатьох видів туризму, які і понині активно працюють в Криму. Приміром, гірничо - пішохідний, археологічний, мисливський, кінний, гастрономічній, яхтовий, автомобільний, паломницькій, подієвий, винний і навіть конгресовий.
Розділ 7. ОХОРОНА КУРОРТНИХ РЕСУРСІВ ВІД ВИСНАЖЕННЯ І ЗАБРУДНЕННЯ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курортна справа» автора Заваріка Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рекреаційна система Карпатського регіону“ на сторінці 3. Приємного читання.
