Профілактичне оздоровлення населення в санаторно-курортній практиці здійснюється з використанням двох основних форм:
• Компенсаторно - розширеного відновлення фізичних сил людини, здійснюваного в щоденному лікуванні в санаторіях-профілакторіях у вечірні години;
• Розширеного відновлення фізичних сил і здоров'я в процесі санаторного лікування у відпускний період. На основі використання природних лікувальних ресурсів для профілактики захворювань шляхом впливу на фактори ризику відбувається відновлення фізичного та психічного здоров'я людини на курортах. Курорти сприяють збереженню і зміцненню здоров'я, запобіганню виникнення хвороб .
Реабілітація хворих після перенесених важких захворювань (інфаркту міокарда, реконструктивних операцій на судинах, церебральних судинних кризів і катастроф з важкою патологією нервової системи та опорно - рухового апарату і пр. ) займає все більше місце в лікувальній практиці курортів, сприяє поверненню хворих до активного життя, зберігає можливість подальшої трудової діяльності. Курортне лікування є найважливішим елементом сучасної медицини в боротьбі за зниження захворюваності населення, попередження інвалідності і, як наслідок цього, збереження і відтворення трудових ресурсів. Час непрацездатності трудящих після хвороб в результаті лікування на курортах скорочується в 2-3 рази, різко зростає продуктивність праці. У цьому головне соціальне завдання санаторно-курортної справи.
Санаторно-курортне лікування - лише один з етапів лікування хворого, воно повинно бути погоджене попередніми подальшими лікувально-профілактичними заходами. Його ефективність значною мірою визначається правильним відбором хворих на курорти і в санаторії. Хворий не може бути прийнятий в санаторій без санаторно-курортної карти, яка містить медичні рекомендації лікуючого лікаря та завідувача відділенням лікарні або будь-якого іншого лікувального закладу, що направляє його на санаторно-курортне лікування. Ці рекомендації враховують стадію захворювання, загальний стан хворого, наявність супутніх захворювань, результати обстеження хворого безпосередньо перед направленням до санаторію і попереднього лікування в поліклініці або стаціонарі, складність поїздки на курорт, кліматичні особливості курорту, ймовірні погодні умови сезону, коли хворий перебуватиме на лікуванні у санаторії.
Прийнятий наступний порядок направлення хворого на курорт. Лікар видає йому на руки довідку з рекомендацією санаторно-курортного лікування, типу курорту (санаторію), виду лікування (санаторне, амбулаторне ) і пори року. Ця довідка не заміняє санаторно-курортної карти і не дає хворому права бути прийнятим на лікування в санаторій або на амбулаторно - курсовочне лікування. Вона видається лише для подання за місцем отримання путівки. Отримавши путівку, хворий відвідує лікаря, який перевіряє відповідність путівки і медичних рекомендацій, заповнює і видає хворому санаторно-курортну карту, термін дії якої 2 місяці. Встановлений порядок видачі санаторно-курортних карт забезпечує правильний відбір хворих на санаторно-курортне лікування. Терміни лікування хворих у санаторіях диференційовані головним чином в залежності від характеру та тяжкості захворювання і типу курорту. Вони варіюються від 7 до 21 днів.
Крім того, з метою більш широкого лікувального використання курортних факторів за місцем проживання, у звичних кліматичних умовах, без відриву від роботи існують міські водогрязелікарні. В останні роки в усьому світі простежується тенденція людей звертати все більшу увагу на стан свого здоров'я з метою корекції виникаючих змін. Звідси інтерес до здорового способу життя, занять спортом, яким на курортах стали надавати велике значення і створювати сприятливі умови. Триває розвиток і зміцнення матеріальної бази пансіонатів і будинків відпочинку, впорядковуються будівлі, території, паркове та водне господарства, будуються спортивні споруди. У багатьох закладах відпочинку створені зуболікарські кабінети, кабінети фізіотерапії, плавальні басейни з використанням природних термальних вод. Більшість здравниць володіє хорошими спортивними комплексами: тренажерними залами, спортивними майданчиками, тенісними кортами, басейнами, пунктами прокату спортивного інвентарю.
Крім вищеназваних, широке розповсюдження отримав особливий тип лікувально-профілактичних установ - санаторій - профілакторій, де лікування отримують у вільний від роботи час [28].
Санаторії - профілакторії як нова форма лікувально-профілактичного закладу, були організовані за пропозицією першого наркома охорони здоров'я М. О. Семашка незабаром після жовтневої революції. Перший профілакторій був відкритий в СРСР в 1921 році, у Замоскворецькому районі міста Москви. Надалі ця форма роботи зазнала змін, і санаторії - профілакторії стали організовуватися при промислових підприємствах. Особливістю і перевагою санаторіїв-профілакторіїв є їх дуже мала віддаленість від промислових підприємств, тому, проведення лікувального та оздоровчого обслуговування робітників і службовців проводиться без відриву від їх трудової діяльності. Санаторії - профілакторії оснащені сучасним медичним обладнанням, в них поряд з медикаментозним лікуванням застосовують бальнео - і фізіотерапію. Як і в санаторії, в них направляють хворих з метою попередження подальшого розвитку захворювання, його загострення або ускладнення. Організація профілактичної та лікувально-оздоровчої роботи в санаторіях - профілакторіях проводиться з урахуванням специфіки виробництва та умов праці.
Принципи планування санаторно-курортної діяльності в Україні
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курортна справа» автора Заваріка Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація санаторно-курортного обслуговування“ на сторінці 3. Приємного читання.
