Розділ «3. МЕТОДИ СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ НАВІГАЦІЙНИХ ТУРИСТИЧНИХ КАРТ ДЛЯ ТУРИСТИЧНИХ НАВІГАТОРІВ GARMIN DAKOTA 20»

Зазвичай, математична основа GPS-туристичної навігаційної карти включає в себе теорію картографічних проекцій, їх застосування, масштаби, компоновки, розграфки, координатні сгіки, побудовані в заданій геодезичній системі, а також номенклатури GPS-туристичної навігаційної карти. Така постановка питання визначає межі теорії, пов'язаної з математичною основою конкретних GPS-туристичних навігаційних карт.

Для цифрової GPS-туристичної навігаційної карти поняття математичної основи декілька змінюється. У цьому випадку змінюється зв'язок масштабу вихідної GPS-туристичної навігаційної карти з характеристиками зображення. Вихідний масштаб, як і раніше, впливає на повноту і детальність зображення, на точність GPS-туристичної навігаційної карти і ступінь її генералізації, що врешті решт визначає можливість локалізації туристичних об'єктів. Крім того, елементи вмісту цифрової GPS-туристичної навігаційної карти можуть бути представлені як у прийнятій картографічній проекції, так і в системі географічних координат.

Додатковим елементом математичної основи цифрової GPS-туристичної навігаційної карти порівняно з традиційним визначенням можна вважати локальну систему координат, використану при цифруванні вихідної GPS-туристичної навігаційної карти. Особливостями такої локальної системи координат, зазвичай, є зсув і поворот зображення, а також нерівномірна зміна масштабів у точках зображення щодо теоретичної системи координат у заданій проекції.

Поняття математичної основи геоінформаційних систем і GPS-туристичної навігаційної карти можна визначити аналогічно, додавши теорію перетворень координат за опорними точками або з використанням інших параметрів, що дозволяє оптимізувати перехід від системи координат цифрування до теоретичної системи координат.

Зупинимося докладніше на визначенні поняття математичної основи конкретної GPS-туристичної навігаційної карти. Для цього умовно розіб'ємо GPS-туристичні навігаційні карти, що беруть участь у створенні та роботі туристичної ГІС, на три групи: туристичні карти – джерела, використовувані при створенні й відновленні туристичної ГІС; цифрова туристична карта (або система туристичних карт) у складі туристичної ГІС, що є основною (базовою) для просторово-тимчасової локалізації елементів туристичної ГІС і їх інтеграції; туристичні карти – додатки, які можуть бути отримані для різних цілей у результаті роботи туристичної ГІС.

Математична основа всіх таких GPS-туристичних навігаційних карт, а також множина перетворень, які забезпечують зв'язки між цими туристичними картами становить математичну основу туристичної ГІС. У такий спосіб математична основа конкретної туристичної ГІС характеризується набором геодезичних систем координат, картографічних проекцій, масштабним діапазоном, набором необхідних варіантів компонування та координатних сіток, а крім того можливостями програмного забезпечення із перетворення координат просторово пов'язаних даних.

У тому випадку, якщо вихідні дані не є туристичною картою (це можуть бути знімки, показання різних приладів тощо), у математичну основу туристичної ГІС варто включити перетворення для зв'язку цих даних з базовою картою. Визначення математичної основи при проектуванні туристичної ГІС припускає визначення математичної основи базової GPS- турисгичної навігаційної карти. можливих елементів математичної основи карт-джерел і карт-додатків, а також усіх необхідних перетворень, які варто врахувати при виборі математичного забезпечення.

Нині визначилися два підходи до проблеми просторово- тимчасової локалізації даних і елементів туристичної ГІС. Перший підхід базується на GPS-туристичній навігаційній карті або системі туристичних карт. Другий підхід використає глобальну модель реального світу (тривимірний простір і час) і пропонує локалізацію туристичних об'єктів в одно-, дво- і тривимірному просторах з урахуванням моделі часової координати.

Для такого підходу GPS-туристична навігаційна карта – це один з варіантів просторово? прив'язки. У цьому випадку визначена нами математична основа туристично? ГІС – це набір моделей, які відповідають різним типам використовуваних у ній даних і перетворень для зв'язку між ними. Варто пам'ятати, що не будь-який програмний пакет підтримує подібну, у багатьох випадках надлишкову модель.

Різні групи туристів, користувачів картографічної інформації, можуть висувати різні вимоги до технологій її візуалізації. Це може бути простий перегляд готового картографічного зображення на екрані дисплея і друкування копій на звичайному принтері формату А4; презентація за участю серії GPS-туристичних навігаційних карт та інших геозображень з використанням проекційного устаткування; підготовка оригінал-макета великоформатної GPS-туристичної навігаційної карти для подальшого друку на спеціальному поліграфічному устаткуванні, підготовка і перегляд анімованих туристичних карт тощо.

Для обслуговування різних груп користувачів розроблено низку спеціальних програмних туристичних геоінформаційних продуктів, що містить різноманітний набір функціональних можливостей для подання туризмознавчих даних.

3.3. GPS-туристичні навігаційні карти

Використання електронних, туристичних карт зумовлено необхідністю підвищення ефективності використання інформації в різних галузях туризмознавства (наукових дослідженнях, туристичній навігації, соціальному управлінні) та галузях і сегментах туристичного бізнесу. Електронну туристичну карту можна розглядати як багатокомпонентну модель реальності. Основними цілями її створення є: графічна комунікація просторових відношень і розподілів; поліпшення можливості аналізу, обробки і відображення геоінформаційних даних; візуальне відображення цифрових моделей, явищ, процесів, не видимих для людського ока; автоматизація відображення і картографічного аналізу в системах управління; отримання експертних рішень у графічному вигляді в режимах реального і розподіленого часу.

Електронна GPS-туристична навігаційна карта набуває нові дивні риси, котрі паперова карта ніколи мати не може. GPS- туристична навігаційна карта дозволяє користувачу, обрати об'єкт на електронній карті і відразу ж отримати про нього всі його атрибутивні характеристики. Ці характеристики GPS- туристична навігаційна карта оперативно отримує з СУБД (системи управління базою даних), оскільки їй відомо якому зображенню на екрані дисплея відповідають дані в таблицях. І навпаки, отримавши в таблиці інформацію про туристичні об'єкти, турист може відразу ж побачити на GPS-туристичній навігаційній карті розміщення цих туристичних об'єктів. Наприклад, так можна „попросити” GPS-туристичну навігаційну карту показати на електронній карті приватні музейні установи та виставки картин, що перебувають у приватній власності. Візуалізація просторових даних у формі електронної GPS- туристичної навігаційної карти виконує роль інтерфейсу, що надає користувачу можливість двобічної взаємодії з базою просторових туристичних даних. На рис. 16 представлена туристична карта GPS-навігатора Garmin Dakota 20.

Рис. 16. Супутниковий GPS-навігатор Garmin Dakota 20 із туристичною картою "Ріки та озера США".

За допомогою GPS-туристичної навігаційної карти долаються основні недоліки звичайних паперових туристичних карт – їх статичність і обмежена ємність паперової туристичної карти як носія інформації. Останнім часом паперові туристичні карти (насамперед, це стосується складних спеціалізованих карт типу міських туристських) стають настільки переобтяженими інформацією, що їх дуже важко читати. GPS-туристична навігаційна карта пропонує інший підхід – управління візуалізацією інформації. З'являється можливість виводити на екран або папір (принтер або плоттер) тільки ті групи туристичних об'єктів, котрі цікавлять користувача на даний момент. Насправді, при цьому здійснюється перехід від складних комплексних перенасичених туристичних карт до сукупності взаємопов'язаних виокремлених навігаційних карт. При цьому забезпечується значно краща структурованість інформації, котра дозволяє ефективно нею маніпулювати, а також аналізувати її.

У ГІС GPS-туристична навігаційна карта стає дійсно динамічним об'єктом – у значенні змінності масштабу, – що дозволяє: варіювати об'єктним складом карти (визначати, яка інформація демонструється); варіювати способами відображення об'єктів (колір, типи ліній, види штрихувань областей та ін ).

Правильне сприйняття користувачем електронної GPS- туристичної навігаційної карти залежить від функціонування багатьох компонентів, але головним є суб'єктивне сприйняття користувача туристичних карт. Деякі туристи взагалі не мають навичок читання GPS-карт, інші можуть працювати з складними і насиченими інформацією зображеннями, але швидко втрачають інтерес та шукають альтернативні джерела.

Процес створення оптимального інформаційного насичення для кожної електронної туристичної карти – це своєрідна фільтрація інформації, що міститься в базі даних з метою усунення небажаної складності. Візуалізація повинна використовувати рівень деталізації, необхідний конкретній категорії користувачів, від загального короткого перегляду до детального показу об'єктів. Ефективна візуалізація потребує розуміння картографічних символів користувачем.

Ідеальна електронна туристична карта – це коли набір картографічних символів є зрозумілим будь-якому користувачеві, немає подвійного тлумачення змісту символів, є можливість розширення і модернізації набору символів. При цьому, класи картографічних символів зазвичай відповідають класам просторових об'єктів: точка, лінія, полігон;