Розділ 4. Туристичні ресурси та їх оцінка

До категорії безробітних (за методологією МОП) належать особи 15-70 років, котрі на певний момент працездатні, але не мають роботи чи заробітку, зареєстровані в органах зайнятості або шукають роботу і згодні приступити до роботи.

Туристичний продукт можна "виробляти" водночас із його споживанням. За визначенням Г. Яковлева, ці особливості й визначають своєрідний характер праці в туризмі61: велика часка живої праці; велика ступінь впливу на процес виробництва та реалізацію туристичного продукту суб'єктивних чинників і туристичного підприємства, і клієнта; комплексність виробництва туристичного продукту - результату злагодженої роботи самостійних колективів, праця котрих підпорядкована задоволенню потреб клієнта.

Аналіз кількості економічно активного населення в Україні (табл. 4.6) засвідчує, що існує соціальна група "безробітні", значна частина яких могла б працювати у галузі туризму. Тим паче, що збільшення кількості тих, хто відпочиває в регіонах, спричиняє збільшення кількості зайнятих місцевого населення у цій сфері діяльності. У Карпатських областях (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька) з високим розвитком туризму зайнятість населення у віці 15-70 років є чи не найнижчою в Україні, становлячи відповідно 59,4; 52,8; 56,6 і 56,5 % (2007 р.). Подальше розширення туризму не створюватиме проблем зі забезпеченістю трудовими ресурсами. Так, у Карпатських областях відсоток зайнятих працездатного населення найнижчий, у середньому в Україні він становить 58,7 %, а в Карпатських областях - 56,3 %.

Таблиця 4.6. Кількість економічно активного населення України, зайнятих і безробітних, тис. осіб

Дослідження засвідчують, що на 1 тис. туристів, котрі зупиняються в готелях, створено 279 місць працевлаштування у самому туризмі та 107 - для зайнятості, не пов'язаної з туризмом безпосередньо62, а саме - на будівництві й ремонті об'єктів розміщення туристів, у харчовій промисловості, сільському господарстві, у галузях обслуговування - на транспорті, в закладах, які беруть участь в організації видовищних заходів, спортивних змагань, об'єктах ресторанного і готельного бізнесу та ін.

Особливість туристичної галузі полягає в тому, що її зростання приводить до створення додаткових робочих місць незалежно від рівня розвитку країни. Тому всі країни світу зацікавлені у розвитку туризму. Причому вплив туризму на зайнятість - визначальний чинник для багатьох невеликих країн і територій: Антили, Багами, Мальдіви та інші, які суттєво залежать від розвитку цього сектору економіки. У згаданих країнах понад 21 % працездатного населення зайнято у розвиток туризму (табл. 4.7)63.

Таблиця 4.7. Групування країн і території за відсотками зайнятості у сфері туризму

У високорозвинутих країнах відсоток зайнятості у туризмі значно менший. Він становить 4-5 %. Однак абсолютні показники зайнятості в туризмі достатньо високі. Так, у СІЛА в сфері туризму зайнято 9 млн осіб, що перевищує кількість тих, хто працює у сільському господарстві, автомобільній, електронній, сталеплавильній і текстильній промисловості. В Європі цей показник навіть вищий, аніж у США. Він дорівнює майже 10 %. Причому затрати на створення робочого місця у туризмі у 20 разів менші, ніж у промисловості64.

У країнах, що розвиваються, зокрема в тих, де темпи розвитку туризму постійно зростають (Індонезія, Єгипет, Індія, Таїланд, Туреччина та ін.), створюють значно більше робочих місць, аніж в інших галузях економіки. Тут туризм сприяє вирішенню питань повнішої зайнятості працездатного або економічно активного населення.

Специфікою туризму є також і те, що в ньому широко зайняте жіноче населення, яке не потребує високої кваліфікації. Наприклад, у готелях і ресторанах Фінляндії, Швеції, Австрії, Австралії, Великої Британії, Канаді частка жіночої праці становить від 76 до 58 %.

Відповідно до інформації Всесвітньої ради подорожей і туризму, на початок XXI ст. у сфері туризму налічувалося понад 350 млн робочих місць. Тепер у цій галузі економіки зайнятий кожен десятий працівник світу65.

Вивчення людського ресурсу пов'язане з такими важливими питаннями, як встановлення попиту на туристичні послуги. Безперечно, його обсяг залежить від багатьох чинників, зокрема загальної чисельності населення, динаміка якого безпосередньо впливає на цей показник. Кількість населення у світі зростає. Це особливо характерне для країн третього світу. З-поміж інших чинників, котрі активно впливають на розвиток туристичного ринку в світі, В. Кварталь-нов вирізняє66:

- старіння населення;

- збільшення кількості працюючих жінок;

- тенденції до пізніх шлюбів;

- збільшення частки одиноких людей;

- швидке зростання бездітних сімейних пар порівняно зі зростанням народонаселення;

- збільшення сімейного доходу;

- збільшення тривалості оплачуваних відпусток;

- послаблення імміграційних обмежень;