Розділ 1. СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

o узагальнення досвіду участі споживачів у роботах зі стандартизації, використанню стандартів на споживчі товари;

o підтримування зв'язків з різними органами ISO, діяльність яких зачіпає інтереси споживачів.

COРOLCO проводить щорічні практикуми для представників споживачів, органів державної влади, виробників та експертів товарів з таких проблем, як безпека товарів, інформування споживачів, упакування, економія енергії, безпека товарів для дітей, переваги застосування міжнародних стандартів тощо. Результатом діяльності САРОЬСО є періодичне видання переліку національних і міжнародних стандартів, які становлять інтерес для організацій споживачів, а також підготовка Настанов з питань товарів народного споживання. Наприклад: Настанова 12 "Порівняльні випробування споживчих товарів", Настанова 14 "Інформація про товари для споживачів".

Комітет зі стандартних зразків (REMCO) займається питаннями методичної допомоги та розробки настанов по стандартних зразках. REMCO, координатор робіт зі стандартних зразків, тісно співпрацює з міжнародними метрологічними організаціями.

Робоча сфера діяльності ISO розподілена між ТК. Основним видом роботи ТК є розробка, погодження та подання на затвердження Ради проектів міжнародних стандартів. Кожний ТК має затверджену Радою ISO конкретну сферу діяльності. наприклад: ТК 10 "Технічні креслення", ТК 12 "Одиниці вимірювання", ТК 22 "Автомобілі", ТК 37 "Технологія", ТК 176 "Управління якістю та збереження якості". ТК поділяються на загальнотехнічні та на комітети, які працюють в конкретних галузях техніки. Діяльність загальнотехнічних комітетів спрямована на вирішення загальнотехнічних і міжгалузевих проблем. Решта комітетів здійснюють свою діяльність в конкретних галузях техніки.

Особлива увага в роботі ТК приділяється проблемам якості. До речі, у 1979 р. було створено ТК 176 "Забезпечення якості", який у 1987 р. перейменовують в "Управління якістю та забезпечення якості". Цей ТК був створений з метою розробки однакового підходу до вирішення питань якості продукції на підприємствах та у сфері обігу. У 1987 р. Комітет опублікував 4 стандарти серії 9000, що стало початком впровадження систем якості в різних країнах світу.

Для безпосередньої розробки проектів міжнародних стандартів у межах ТК створюються підкомітети (ПК) і робочі групи (РГ). Сьогодні налічується близько 650 підкомітетів, 2188 робочих груп.

За ініціативи колишнього Президента ISO пана Лью Ман Леонга була підготовлена "Біла книга JSO", яка являє собою стисле, але важливе звернення до високих посадових осіб країн стосовно міжнародних стандартів та інших технічних регламентів з визначенням їх ролі у міжнародній торгівлі, в усуненні технічних перешкод в торгівлі, використання міжнародних стандартів для покращання системи управління якістю та збереження навколишнього середовища.

ISO визначила "Довгострокові стратегії технічного регулювання на 1999-2001 рр.", а згодом - Стратегічний план ISO на 2005-2010 роки "Стандарти для стабільного світу", метою якого є розроблення узгодженого та багатосекторного фонду міжнародних стандартів, що відповідають глобальним потребам та залучення всіх заінтересованих сторін до цього процесу. Пріоритетами тут є:

o Стандарти ISO повинні зробити виробництво й торгівлю більш ефективними;

o Стандарти ISO мають бути придатні для використання під час оцінки відповідності мають сприяти якості та надійності на всіх рівнях виробництва і торгівлі за умови конкурентоспроможних цін та для кінцевого задоволення споживача;

o Стандарти ISO, коли і де б вони не застосовувалися, мають сприяти задоволенню людських та суспільних потреб з точки зору безпеки, охорони здоров'я й навколишнього середовища, а також в аспекті ринкових та всезростаючих торговельних вимог;

o Стандарти ISO мають діяти як еталони під час регуляційної та контрольної діяльності федеральних, державних та місцевих органів влади;

o Стандарти ISO в країнах, що розвиваються або знаходяться на стадії перехідної економіки, мають відігравати роль стратегічного знаряддя сприяння національному економічному розвитку і торгівлі.

Досить широкими є ділові контакти ISO: з нею підтримують зв'язки понад 500 міжнародних організацій, в тому числі всі спеціалізовані агентства OOH, що працюють у суміжних напрямах. ISO співпрацює з усіма регіональними організаціями з стандартизації, члени яких одночасно є членами ISO. Тому під час розробки регіональних стандартів за основу приймається стандарт ISO часто на стадії проекту. Найбільш тісні робочі стосунки підтримуються ISO з Міжнародною електротехнічною комісією (IEC), Європейським комітетом з стандартизації (CEN), Міжнародною організацією з стандартизації тестування (ISTO).

ISO сприяє розробці міжнародних стандартів у всіх галузях, за винятком стандартів у електротехнічній та електронній промисловості, які відносяться до сфери компетенції Міжнародної електротехнічної комісії (IEC, 1906 р.). Доцільно зазначити, що початок міжнародного співробітництва в галузі електрики і електротехніки було покладено у 1881 р. Міжнародним конгресом з електрики, коли бурхливий розвиток цієї нової галузі потребував встановлення уніфікованих у міжнародному масштабі одиниць. На Міжнародному електротехнічному конгресі в 1904 р. було прийнято рішення щодо створення з метою технічного співробітництва Комісії для розгляду питань стандартизації, термінології в галузі електротехніки і номінальних параметрів електричних машин. IEC було засновано на конференції в Лондоні в 1906 р. представниками 13 країн.

Структура IEC (Рада, технічні комітети, підкомітети, робочі групи) аналогічна структурі ISO. Вищим керівним органом IEC є Рада, в якій представлені національні комітети країн. Oчолює IEC Президент, який обирається на 3 роки. При Раді IEC створено Комітет дії, який підпорядкований Раді та надає їй свої рішення на затвердження. Комітет дії розглядає питання з координації роботи окремих технічних комітетів IEC або загальні питання щодо діяльності всієї організації.

У 1947 р. IEC приєдналась до ISO на автономних правах як її електротехнічний відділ, при цьому вона повністю зберегла свою фінансову й організаційну самостійність. У 1993 р. прийнято новий Отатут цієї організації. Нині IEC об'єднує 60 країн. Майже 200 робочих органів IEC розробили понад 2,5 тис. стандартів. Cеред пріоритетів діяльності IEC - сприяння координації і уніфікації національних стандартів в галузі електротехніки, радіоелектроніки та зв'язку; створення міжнародних систем сертифікації у цій галузі; вивчення, пропаганда і обмін передовим досвідом різних країн і таке ін.

Oсобливістю діяльності IEC в сфері якості продукції є створення міжнародних систем сертифікації. На початку 1970-х років вона перша з міжнародних організацій почала створювати під своєю егідою системи сертифікації. Першою з міжнародних систем сертифікації була створена система виробів електричної техніки, на відповідність вимогам стандартів ІЕС. Другою системою сертифікації, створеною в рамках ІЕС, є система сертифікації електротехнічних виробів. З 1984 р. діє система з випробувань електричного обладнання на відповідність стандартів безпеки (ІЕСЕЕ). У 1986 р. створена система з сертифікації виробів електронної техніки (ІЕСQ) і таке ін.

У 1976 р. між ІЕС і !SC) була підписана Угода про сумісну діяльність і створення єдиної системи міжнародної стандартизації. Сфери впливу цих організацій розмежовані галузями техніки, які входять до їх компетенції. З загальних питань стандартизації та ІЕС виступають узгоджено. Вони видають спільні рекомендації та нормативні документи. Співробітництво ІЕС та !SO здійснюється шляхом встановлення безпосередніх зв'язків між ТК і робочими групами цих організацій у системі ^О/ІЕС, а також поза нею утворюються тимчасові та постійно діючі робочі органи, які здійснюють серйозні наукові дослідження, аналіз, розробку прогнозів, змісту, форм і методів роботи з стандартизації в умовах безперервного розвитку науки і техніки.