Таблиця 2.6.
Кількість безробітного населення (у віці 15-70років) за методологією МОП по регіонах
| Регіони | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | |||
| тис. осіб | Коефіцієнт безробіття, % | тис. осіб | Коефіцієнт безробіття, % | тис. осіб | Коефіцієнт безробіття, % | |
| Поліський | 462 | 12 | 448 | 13 | 441 | 12 |
| Подільський | 395 | 12 | 379 | 12 | 331 | 11 |
| Степовий | 706 | 14 | 587 | 12 | 521 | 10 |
| Карпатський | 375 | 13 | 382 | 14 | 356 | 13 |
| Донбаський | 552 | 11 | 565 | 12 | 511 | 11 |
| Крим | 103 | 9 | 75 | 7 | 67 | 5.6 |
| м. Київ | 116 | 9 | 83 | 6 | 84 | 6,1 |
| Усього по Україні | 2708 | 12 | 2517 | 11 | 2301 | 10,1 |
Проблема безробіття дедалі більше набирає чітко вираженого регіонального характеру, посилює у суспільстві соціальну напругу. Про стан безробіття в окремих областях (в 2002 р.) свідчать дані, наведені в табл. 2.7.
Таблиця 2.7
Кількість безробітного населення за методологією МОЛ в 2002р. (у віці 15-70 років)
Найбільша кількість безробітного населення сконцентровано на території Степового регіону (521,2 тис. осіб), особливо в Дніпропетровській (146,9 тис. осіб), Одеській (92 тис. осіб), Запорізькій (86,3 тис. осіб) областей та Донбаського регіону (510,9 тис. осіб), в тому числі в Донецькій (218,3 тис. осіб), Харківській (155,6 тис. осіб) та Луганській (137 тис. осіб) областях. Проте, використовуючи показник-коефіцієнт безробіття можна зробити висновок відносно високого рівня безробіття також в інших областях. При загальному рівні безробіття на території України в 2002 р. в 10,1% найбільше значення вказаного коефіцієнта відмічено в Карпатському регіоні (13,3%), в тому числі в Чернівецькій (16%), Львівській (12,8%), Івано-Франківській (12,5%) областях, в Поліському регіоні (12,1 %), особливо в Сумській (13,7%), Рівненській (13,3%), Житомирській (13,3%) областях.
В умовах, коли безробіття стало важливою соціальною проблемою, має здійснюватися державний вплив, державне регулювання складних суспільних соціальних процесів, щоб забезпечити захист людей від стихії ринку, не допустити руйнування інтелектуального надбання, зберегти науково-технічний потенціал, науку, культуру, мистецтво.
Світовий досвід свідчить про наявність активного та пасивного впливу на рівень зайнятості населення.
Активні заходи включають стимулювання виробництва у всіх галузях економіки, створення належних умов для розвитку малого та середнього бізнесу, формування ринку праці, що дозволяє створити нові робочі місця та залучити в це виробництво вільну робочу силу.
До пасивних заходів належать грошова допомога безробітним, підвищення мінімального розміру заробітної плати, покращення соціальних умов для населення.
У створенні ринку праці, зниженні соціальної напруги в період формування нових економічних відносин важливу позитивну роль мають відігравати працівники органів регіонального управління та місцевого самоврядування, керівники підприємств, а також профспілки, що представляють інтереси людей.
В державі створена система соціального захисту населення. Створена державна служба працевлаштування, яка виконує декілька
функцій: здійснює реєстрацію громадян, які шукають роботу, розподіляє робочі місця, забезпечує консультацією безробітних, виплачує допомогу з безробіття та організовує перепідготовку робітників.
В обласних центрах зайнятості спрямовують свою діяльність на виконання таких завдань:
• працевлаштування;
• організація професійного навчання;
• перепідготовка;
• здійснення контролю за виконанням підприємствами і організаціями законодавства про зайнятість.
В кожній області розробляють програми зайнятості населення, що базуються на прогнозних розрахунках ринку праці, сприяють підвищенню рівня зайнятості. В програмах передбачають заходи, що спрямовані на:
• стабілізацію сфери прикладання праці, зменшення прихованого безробіття;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Зінь Е.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Трудові ресурси регіону, зайнятість населення“ на сторінці 3. Приємного читання.
