Річковий туризм, річкові круїзи типу ріка-море надають широку можливість для знайомства гостей країни з історичними надбаннями, обміну досвідом з питань промислового та сільськогосподарського виробництва. Але можливості р. Дніпра використовуються не повністю. На Дніпрі працює одна туристична фірма "Червона Рута", яка не може задовольнити попит на здійснення річкової мандрівки.
Не використовуються для річкового туризму Дністер, Дунай, Ворскла, Сула тощо.
Останнім часом стає популярним сільський "зелений" туризм, який відноситься до альтернативного, мало масштабного, дозволяє бути замінником масового (індустріального) туризму. Сільський туризм — це відпочинок у сільській місцевості, пробуджує в людях бажання одночасно з відпочинком пізнавати історичну, культурну, етнографічну, архітектурну спадщину, звичаї та ремесла, що характерні для тієї чи іншої місцевості. Відпочинок у сільській місцевості, як правило, супроводжується знайомством з місцевим побутом, одягом, фольклором. При необхідності кожна людина може прийняти участь у зборі сільськогосподарської продукції, трав, грибів тощо. Сільський туризм на відміну від масового не справляє шкідливого впливу на природне та культурне довкілля, робить істотний внесок у регіональний розвиток.
Він є одним із способів переходу туристичної індустрії до усталеного розвитку й переосмислення природних і культурних цінностей. Дозволяє використовувати існуючий житловий фонд, скорочує інвестиційні витрати, дає можливість більш рівномірно розподіляти туристські об'єкти на території, не завдаючи шкоди довкіллю.
На території кожного адміністративного району, області є чудові можливості для розвитку сільського туризму, оскільки ці території володіють безцінною природною та культурною спадщиною. Сільська природа, лісовий фонд, національні парки та специфічні території, що охороняються, монастирі з характерною архітектурою, пам'ятки історії та народної культури — все це викликає неабиякий інтерес людей, що вперше знайомляться з унікальною безцінною природною, історичною та культурною спадщиною.
Але розвиток сільського, "зеленого" туризму тримається поки що виключно на сільських ентузіастах. В Україні не існує законодавчого акта, який би регулював механізм функціонування сільського туризму. Необхідно вдосконалити систему державного регулювання діяльності в галузі сільського туризму; забезпечити прийняття правових, організаційних і економічних основ розвитку сфери сільського туризму; забезпечити захист туристського ринку; організувати безпеку туристів; вдосконалити інформаційне забезпечення; стимулювати інфраструктури сільського туризму шляхом залучення вітчизняних та іноземних інвестицій для реконструкції і будівництва туристських об'єктів; поліпшити якість обслуговування туристів на основі впровадження стандартизації, сертифікації і ліцензування діяльності в сфері сільського туризму; забезпечити підготовку і підвищення кваліфікації кадрів.
Законом України "Про туризм" (2003 р.) визначені учасники, що приймають участь у здійсненні туристичної діяльності, склад та зміст необхідної інформації споживачам туристичних послуг, умови та організація готельного обслуговування.
До складу учасників, що приймають участь у здійсненні туристичної діяльності, входять: юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування), чи здійснюють посередницьку діяльність із надання туристичних послуг; громадяни країни, іноземні громадяни та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.
Суб'єктами, що здійснюють та забезпечують туристичну діяльність є:
• туристичні оператори (туроператори) — юридичні особи, для яких виключною діяльністю є організація створення туристичного продукту, надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність;
• туристичні агенти (турагенти) — юридичні особи, а також фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної підприємницької діяльності, що надають послуги з тимчасового розміщення, харчування, екскурсійних, розважальних та інших туристичних послуг;
• гіди-перекладачі, екскурсоводи, спортивні інструктори, провідники та інші фахівці туристичного супроводу — фізичні особи, які проводять діяльність, пов'язану з туристичним супроводом;
• фізичні особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності та надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування тощо.
До початку надання туристичних послуг споживачу повинна бути надана інформація:
• про загальні умови типового договору на надання туристичних послуг;
• програма туристичного обслуговування;
• характеристика транспортних засобів, що здійснюють перевезення (вид і категорія), а також інша обов'язкова інформація;
• характеристика готелів, інших місць розміщення туристів, у тому числі їх місце розташування, класифікація, відомості про підтвердження відповідності послуг готелю встановленим вимогам, відомості про правила тимчасового проживання, строки і порядок оплати готельного обслуговування тощо;
• :. про звичаї місцевого населення, пам'ятки природи, історії, культури та інші об'єкти туристичного показу, що знаходяться під особливою охороною, стан навколишнього природного середовища, санітарну та епідеміологічну обстановку;
• про види і способи забезпечення харчування під час туристичної поїздки;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Зінь Е.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Туризм“ на сторінці 3. Приємного читання.
