Формування запропонованого регіонального розподілу території України почалось з врахуванням наявних природничих зон.
Природничі зони мають переважно широтну витягнуту спрямованість і відрізняються подібними природними умовами впродовж широтного розташування певної поверхні землі. В той же час природничі зони не мають різко визначених меж (границь), характеризуються поступовим переходом з однієї зони до іншої. Широтне розташування природничих зон визначає широтний розподіл таких явищ як формування клімату, основних типів ґрунтів, рослинного, тваринного світу, водного режиму тощо, що принципово впливає на розташування та використання природних ресурсів, розвиток продуктивних сил, умови життя людей.
Відповідно до запропонованої схеми регіонального розвитку Поліський (Північний) регіон знаходиться в зоні мішаних лісів, що займає північну частину України, називається Українським Поліссям, охоплює майже 20% території України. Це переважно рівнинна територія з добре розвинутою гідрографічною сіткою і поширенням низинних боліт. Характерною ознакою зони мішаних лісів є наявність розвинутого сільського та лісового господарства. Вказані обставини визначили формування Поліської (Північної) зони території України, до складу якої увійшло 6 областей.
Подільський (Центральний) регіон знаходиться в лісостеповій зоні, що охоплює центральну територію України. Характерною ознакою зони є поєднання лісових участків території з участками території із степовою рослинністю. Лісостеп охоплює майже 34% території України і дає підставу для виділення в окреме регіональне об'єднання Подільський (Центральний) регіон, куди увійшли 5 областей.
Степовий (Південний) регіон розташований в степовій зоні, яка охоплює південну територію України. Степова зона відрізняється сухим континентальним кліматом (жарке літо, відносно холодна зима із сильними вітрами), безлісовими участками території, яка покрита, головним чином, трав'янистою рослинністю. Степова зона характерна малими опадами переважно в першій половині літа, наявністю частими засухами. Кліматичні умови визначають тип рослинного та тваринного світу.
Українські Карпати — гірська частина території України, яка являє собою східну частину Карпат. Відрізняється наявністю округлих вершин та схилів, помірно континентальним кліматом, значними запасами водних ресурсів, природних копалин (нафта, газ, кольорові метали тощо), характерними гірською рослинністю та тваринним світом. Ці обставини визначили за необхідне утворення Карпатського (Західного) регіону, куди увійшли 4 області.
Донбаський (Східний) регіон, до складу якого увійшли 3 області, у природничому відношенні характеризується переважно рівнинною територією, помірно континентальним кліматом, значними запасами вугілля. Донбаський регіон характеризується високим індустріальним розвитком (електроенергетика, металургія, машинобудування, хімічна промисловість), багатогалузевим сільськогосподарським виробництвом.
В окремий регіон виділено Автономку Республіку Крим, територія якої відрізняється особливими природно-кліматичними показниками.
Більша частина території Кримського півострова — рівнина, наявність Кримських гір, південне побережжя відрізняється середньоземноморським кліматом. На півострові достатня кількість опадів, наявність родючих грунтів та значних природних копалин дають можливість для розвитку промисловості, сільського господарства, туризму, рекреації. Особливості розташування Кримського півострова та наявні природні ресурси створюють сприятливі можливості для розвитку продуктивних сил, забезпечення належних соціальних умов для життя людей.
При формуванні регіонального розподілу території враховані економічні та соціальні показники, які характеризують розвиток промисловості, сільського господарства, транспорту, інших галузей економіки, розвиток установ соціальної сфери, умови соціального забезпечення населення.
Висвітлення змісту економічних та соціальних показників, сутності економічної діяльності на території окремих регіонів здійснено в наступних розділах посібника.
Економіко-географічний розподіл має бути використаний для формування регіональної соціально-економічної політики, яка, в свою чергу, визначає основу державної концепції регіонального розвитку.
Регіональна соціально-економічна політика включає сукупність організаційних, політичних, економічних, правових заходів, які реалізуються державними органами влади, спрямовані на піднесення ролі та значення територіальних об'єднань в загальнодержавному розвитку з врахуванням стратегічних завдань та прискорення вирішення поточних, тактичних завдань. Заходи спрямовані на стимулювання розвитку продуктивних сил регіону, раціональне використання їх ресурсного потенціалу, створення нормальних умов для життя та праці людей, забезпечення екологічної безпеки.
Предмет і завдання науки
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Зінь Е.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПЕРША. СУТНІСТЬ ТА СТАН РЕГІОНАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ“ на сторінці 3. Приємного читання.
