Розділ 3. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНА

Регіональна економіка

• дерново-підзолисті та дернові грунти головним чином на території північної частини Поліського регіону;

• сірі ґрунти на території південної частини Поліського та північної частини Подільського регіонів;

• чорноземи, що простяглися від Карпат до Східних кордонів країни, розташовані на територіях Подільського та Степового регіонів;

• темно-каштанові ґрунти на території південної частини Степового регіону;

• солонці та солончаки, що утворилися на території посушливих степів півдня;

• бурі лісові та буро-підзолисті ґрунти, що поширені у гірських районах та передгір'ях Карпат та Криму;

• лучні та болотні фунти, що утворилися в умовах надмірного зволоження, поширені в північних та західних регіонах, зустрічаються також в лісостеповій та степовій зонах.

2. Обсяг земельних ресурсів просторово обмежений, їх неможливо збільшити як це можна здійснити з іншими засобами виробництва.

3. Земельні участки належать певному регіону і їх неможливо переміщувати із одного регіону в інший, що викликає необхідність створення спеціальних засобів обробітку землі, впровадження притаманних певному регіону засобів родючості, продуктивності. Використання земельних ресурсів сільськогосподарського призначення залежить від результатів сільськогосподарського виробництва, правового забезпечення власності на землю.

Після проголошення незалежності України розпочалася земельна реформа, основним завданням якої була передача земель у власність колективних сільськогосподарських підприємств та інших сільськогосподарських формувань. Згідно з постановою Верховної Ради "Про прискорення земельної реформи і приватизації землі" (1992 р.) розпочато роздержавлення земель, передачу їх у колективну та приватну власність, затверджено форму державного акта на право колективної власності на землю. Однак уже перший досвід такого реформування показав, що передача землі у власність колективним сільськогосподарським підприємствам сама по собі не перетворює членів цих підприємств у справжніх господарів землі.

Постановою Верховної Ради України "Про Концепцію національної програми відродження села на 1995-2005 роки" (1994 р.) встановлено, що держава стимулює становлення різних форм господарювання в аграрній сфері, забезпечуючи трансформацію колективних і державних сільськогосподарських підприємств в акціонерні та пайові господарства, малі підприємства, асоціації кооперативів і селянських господарств, селянські спілки тощо.

Курсом на реформування земельних відносин були визначені основні завдання діяльності, які передбачали здійснення:

• вартісної грошової оцінки земель;

• передачу земель у колективну та приватну власність;

• паювання земель колективної власності та сертифікація паїв. Паювання передбачає виділення кожному членові колективного

сільськогосподарського підприємства земельної частки (паю) в натурі

у вигляді земельної ділянки, право на яку посвідчується державним актом приватної власності на землю.

Проте паювання земель колективної власності також не досягло основної мети земельної реформи — перетворення членів колективних сільськогосподарських підприємств у працівників-власників. Члени колективних сільськогосподарських підприємств навіть після паювання землі та майна залишаються найманими працівниками колективних сільськогосподарських підприємств, які не мають ні землі, ні майна.

З прийняттям Конституції України (1996 р.) право власності на землю стало гарантованим, а форми власності — такими ж як і у всіх цивілізованих країнах. Прилюдна власність об'єднує власність на землю держави та власність територіальних громад (комунальна власність), а приватна — власність громадян і власність юридичних осіб. Передача землі та майна у приватну власність членів колективних сільськогосподарських підприємств супроводжувалась реструктуризацією підприємств, створенням на їхній основі одного чи кількох суб'єктів господарської діяльності ринкового типу. В результаті реструктуризації передбачено збереження земельної та майнової цілісності цих підприємств, оптимізація організації виробництва з врахуванням регіональних умов. Одночасно забезпечується селянам їхнє право виходу з колективних сільськогосподарських підприємств із своїми земельними частками та майновими паями.

Таким чином, в результаті проведення земельної реформи виконано значний обсяг робіт: проведено роздержавлення земель і сформовано землі запасу та резервного фонду; передано землі у власність недержавних сільськогосподарських підприємств; визначено грошову оцінку сільськогосподарських земель; розпайовано землі недержавних сільськогосподарських підприємств, чим вирішено питання надання земель у власність тим, хто на ній працює; започатковано процес видачі державних актів на право на земельну частку (пай). На базі земель, переданих в оренду землевласникам, створено нові агроформування — товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства, колективні господарства тощо. Селянські (фермерські) господарства ведуть виробництво на індивідуальній основі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Зінь Е.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНА“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ПЕРША. СУТНІСТЬ ТА СТАН РЕГІОНАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Предмет і завдання науки

  • Методологічні основи і методи науки

  • Системний метод

  • Сутність державної регіональної політики

  • Розділ 2. НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ

  • Трудові ресурси регіону, зайнятість населення

  • Міграція населення як складний соціальний процес

  • Розділ 3. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНА
  • Водні ресурси: стан та використання

  • Використання водних ресурсів

  • Водний транспорт

  • Лісові ресурси: стан та використання

  • Загальнодержавні підходи до охорони природних ресурсів

  • Охорона земельних ресурсів

  • Охорона водних ресурсів

  • Охорона лісових ресурсів

  • Охорона атмосферного повітря

  • Чорнобильська катастрофа та її наслідки

  • Формування та збереження екологічно чистих територій та територій населених пунктів

  • Розділ 4. ВИРОБНИЧА СФЕРА

  • Вплив організаційно-економічних факторів на розвиток виробничої сфери

  • Загальна оцінка стану та розвитку промисловості

  • Паливно-енергетичний комплекс

  • Нафтогазова промисловість

  • Електроенергетика

  • Альтернативні види палива та електроенергії

  • Енергозбереження

  • Гірничо-металургійний комплекс

  • Машинобудування, хімічна та деревообробна галузі економіки

  • Стан та розвиток агропромислового комплексу

  • Рослинництво

  • Тваринництво

  • Стан та розвиток транспорту та зв'язку

  • Залізничний транспорт

  • Промисловий залізничний транспорт

  • Водний транспорт

  • Транспорт міст

  • Інноваційна та інвестиційна діяльність

  • Інвестиційна діяльність

  • Послуги. Мале підприємництво

  • Контрольні запитання та завдання для самоперевірки

  • Розділ 5. СОЦІАЛЬНА СФЕРА

  • Стан та розвиток освіти

  • Стан освіти

  • Охорона здоров'я

  • Оцінка стану закладів охорони здоров'я

  • Соціальний захист та соціальне забезпечення людей

  • Оплата праці як соціальна гарантія для забезпечення необхідних умов для життя, як фактор економічної стабільності

  • Соціальний захист пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, пенсійне забезпечення та пенсійне страхування

  • Соціальний захист дітей війни

  • Соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям та одиноким особам

  • Соціальний захист дитинства та заходи щодо запобігання безпритульності

  • Культура і мистецтво

  • Музеї

  • Кіномистецтво

  • Охорона культурної спадщини

  • Туризм

  • Готельне господарство

  • Житлово-комунальне господарство та побутове обслуговування

  • Характеристика стану житлового фонду та його використання

  • Розділ 6. СПЕЦІАЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ: СТВОРЕННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ

  • Характеристика спеціальних економічних зон

  • Оцінка виробничої діяльності в умовах спеціальних економічних зон

  • Розділ 7. МАЛІ МІСТА ЯК ОБ'ЄКТИ ЕКОНОМІЧНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Основні напрями соціально-економічного розвитку малих міст

  • ДРУГА. УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМ ЕКОНОМІЧНИМ І СОЦІАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ

  • Склад та структура органів регіонального управління та місцевого самоврядування

  • Повноваження обласних та районних рад

  • Повноваження виконавчих органів влади

  • Повноваження щодо управління комунальною власністю

  • Повноваження у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту

  • Підготовка кадрів для органів регіонального управління

  • Функція планування

  • Функція організаційна

  • Функція мотиваційна

  • Функція контрольна

  • Основні напрями вдосконалення системи регіонального управління

  • Розділ 9. ПЛАНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ – ОСНОВА РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Теоретичні основи планування розвитку регіональних соціально-економічних процесів

  • Характеристика програм соціально-економічного розвитку регіону

  • Розділ 10. ФІНАНСОВА ОСНОВА РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Принципи формування місцевих бюджетів

  • Видатки місцевого бюджету

  • Норматив бюджетної забезпеченості. Міжбюджетні трансферти

  • Список літератури

  • Стислий термінологічний словник