Розділ «3.3. Завершення промови»

o Мері: "Джон, ти знову почав курити? Ти ж знаєш, що перед операцією лікар сказав, що твій організм більше не може виносити нікотину".

Джон: "Тобі легко казати! А я готовий сперечатися, що у тебе не менше сорока фунтів зайвої ваги. І що лікар думає з цього приводу?".

o Перший політик: "Недоторканність життя будь-якої людини завжди була найголовнішим принципом нашої партії. Тому члени моєї партії, що присутні на цих зборах, будуть голосувати проти пропозиції легалізувати аборти".

Другий політик: "Ви абсолютно праві, підкреслюючи недоторканість людського життя, але це не може стосуватися шеститижневого плода. Крім того, як бути з недоторканністю життя матері, що завагітніла проти своєї волі?".

o "Херефонт. Тож на якому мистецтві розуміється Георгій і як би нам найкраще його назвати?

Пол. Любий Херефонте, люди володіють не одним мистецтвом, вдало винайденим завдяки досвіду, бо лиш знання робить так, що життя наше йде услід за мистецтвом, а незнання скеровує його за випадком. І з усіх цих мистецтв різні люди обирають для себе різне, але кращі віддають перевагу кращому. До них належить і наш Георгій, який причетний до найпрекраснішого з мистецтв.

Сократ. Як видно, Георгію, Пол справді добре підготовлений до розмови, але ж він не робить того, що обіцяв Херефонтові.

Георгій. Що ти маєш на увазі, Сократе?

Сократ. Мені здається, що він так і не відповів на запитання. Георгій. Тоді, якщо хочеш, запитай його ти.

Сократ. Не хочу, але коли б ти сам забажав дати відповідь, то було б набагато приємніше запитувати тебе. Тому що із того, що Пол сказав, мені вже зрозуміло, що він більше вправляється у так званій риториці, ніж в умінні вести розмову.

Пол. А це ж чому, Сократе?

Сократ. А тому, Поле, що коли Херефонт запитав, із яким мистецтвом обізнаний Георгій, ти заходився вихваляти його мистецтво так, начебто його хтось ганив, але що це за мистецтво, ти так і не відповів.

Пол. Чи ж я не сказав, що воно найкраще?

Сократ. Так, сказав. Але ніхто й не запитував, яким є мистецтво Георгія, лиш запитали, що за мистецтво і як потрібно Георгія називати." (Платон. "Георгій").

3. Встановіть риторичні прийоми завершення промов у наведених текстах:

o "<.> Противникам державності хотілося б обрати шлях радикалізму, шлях звільнення від історичного минулого Росії, звільнення від культурних традицій. їм потрібні великі потрясіння, нам потрібна велика Росія" (Столипін П. А. Промова в Державній Думі).

o "<.> Не в нашій владі вирішувати, коли й як здійсниться велика справа вселюдського єднання. Але поставити його собі як вище завдання і служити йому в усіх справах своїх - це в нашій владі. У нашій владі сказати: ось чого ми хочемо, ось наша вища мета і наш прапор - і на інше ми не згодні" (Соловйов В. С. Друга промова в пам'ять Ф. М. Достоєвського).

o "<.> Що це - заклик до війни? Але хіба хто-небудь скаже, що готуватися до опору агресії - значить розпалювати війну? Я заявляю, що саме в цьому - єдина гарантія миру. Ми повинні швидко зібрати сили для того, щоб зустріти агресію не тільки військову, але й моральну; треба, щоб англомовні народи, а також всі - як великі, так і малі нації, які бажають йти з нами разом, - рішуче й тверезо усвідомили свій обов'язок. Таке чесне і щире товариство зможе за одну ніч, від заходу до світанку, розчистити шлях прогресу і вигнати з нашого життя страх, який для сотень мільйонів людей вже затуляє світ сонця" (У. Черчилль. "Захист свободи і миру").

o "<.> Приходимо до наступного висновку. Україна - розташована між світами грецько-візантійської й західної культур і законний член їх обох - намагалася на протязі своєї історії поєднати ці дві традиції в живу синтезу. Це було велике завдання й не можна заперечити, що Україна не зуміла його повнотою виконати. Україна наближалася до цієї синтези в великі епохи своєї історії, за Київської Руси й за козаччини 17 століття. Проте, хоч ці епохи були багаті на потенціальні можливості та часткові досягнення, в обох випадках остаточна синтеза зазначала невдачі, й Україна впала під тягарем надмірного зовнішнього натиску, а також від розривних внутрішніх сил. У цьому сенсі можна сказати, що велике завдання, яке творить історичне покликання українського народу, залишається досі не виконаним і ще належить до майбутнього" (Лисяк-Рудницький І. "Україна між Сходом і Заходом").

4. Структуруйте матеріал та виберіть риторичні прийоми для кожної з частин Вашої ораторської промови.