Представник неопозитивізму Б. Рассел (1872-1970) наполягав, що релігія оперує реченнями, які недоступні фактам, відповідно, які не піддаються перевірці, тому вони не хибні і не істинні, вони безсмисленні, а християнство є втіхою для тих, хто її потребує. Реалізація суспільних ідеалів досягається реформуванням та гуманізацією освіти і виховання, а зовсім не релігією.
Варіант поміркованого вільнодумства - скептицизму щодо засад ортодоксального християнства мав місце в межах християнської теології (наприклад, неотомізм, протестантська неорто-доксія), який розцінювався богословами як деструктивізм і загроза. Релігійні віровчення пристосовуються до сучасності і в їхніх межах відбувається внутрішнє протистояння фундамента-лізму та модернізму, що є певним виявом внутрішньо релігійного вільнодумства. Механізм трансформації теології непростий. Богослови невільні у тлумаченні і реформуванні віровчення. Непросто вхопити і перекласти на релігійну мову найбільш симптоматичні масові настрої і тенденції. Теологічні новації не підводять до атеїстичних висновків, а відбуваються в межах визнання "богооткровенної" істини і врешті пропонують нові способи їхнього витлумачення (екзегези). Звідси основна установка релігійного модернізму: для розуміння божественних істин необхідно застосування свідчень історії, антропології, філософії, тощо, використання методів сучасної науки для з'ясування вічних цінностей.
Видатнии французький теолог, палеонтолог і антрополог П'єр Тейяр де Шарден (1881-1955), основоположник католицького еволюціонизму претендував на створення наукової феноменології, яка б синтезувала дані науки і релігійного досвіду для розкриття смислу Всесвіту, породженням якого є людина. Він писав, що релігія і наука - дві нерозривно пов'язані сторони одного і того самого повного акту пізнання, який зміг би охопити минуле й майбутнє еволюції. Сучасна наука, вважав Тейяр де Шарден, довела, що світ перебуває у постійному русі і розвитку, тому необхідне докорінне переосмислення християнського світорозуміння. Спростовуючи ветхозавітний міф про створення Богом першолюдини - родоначальника всього людства, Тейяр де Шарден вважав, що людина - найбільш досконалий результат багатотисячолітньої еволюції органічного світу, яка в свою черту, є наслідком еволюції неорганічного світу. Французький теолог фіксує якісно відмінні стадії еволюції: "перед життя" (літосфера), "життя" (біосфера), "феномен людини" (ноосфера)
Матерія є "матриця" духовного начала. Духовне начало іманентне всьому сущому: як джерело цілісності потенційно воно міститься вже в молекулі та атомі. В людині воно проявляється як самосвідомість.Рушійною силою еволюції, згідно Тейяру де Шардену, виступає цілеспрямована свідомість, еволюція набуває теологічних форм: вершиною прогресу є пункт: "Омега" (символічне позначення Христа). Космогенез перетворюється у Хри-стогенез. Існуючий світ недосконалий, людські страждання - стимул активної діяльності, спрямованої на вдосконалення буття. Основою прогресу повинна стати любов, соціальний ідеал ототожнюється з "другим пришестям" Христа.
Узагальнюючи, варто зробити висновок, що вільнодумство супроводжує існування релігії завжди, проявляючи себе по-різному в різні епохи. Ґрунтом вільнодумства традиційно є наука і філософія. У відношенні "філософія - релігія" обидві сторони в одних випадках посилюють одна одну (наприклад, в інтерпретації етичних проблем), в інших - послаблюють (наприклад, у відмінному розумінні Абсолюта, абсолютної особистості). У відношенні "наука - релігія" справа складається інакше. Релігійні мотиви суперечать науці, тому науковці виступають проти їх поєднання, наукові доробки, відкриття здатні суттєво послабити релігію, тому що не узгоджуються з чудом та одкровенням. Наука та релігія несумісні по своїй суті. Упродовж тривалого часу церква прагнула підпорядкувати знання системі догматичних уявлень, обмежити сфери наукових досліджень або заборонити ті наукові відкриття, які руйнували основи релігійного світорозуміння. Варто згадати "Індекс заборонених книг", що публікував Ватикан з 1559 р. і відмінений лише в 1966 р. В ньому значилися твори близько восьми тисяч видатних мислителів: Галілея, Коперніка, Спі-нози, Канта, Бальзака та багатьох інших. Релігія і сьогодні все гучніше говорить про нездатність науки задовольнити духовні запити, виробити надійні моральні критерії і цінності.
Але релігія і вільнодумство існують у діалектичній єдності, конкуруючи між собою, водночас збагачуються, модифікуються і трансформуються, що дозволяє передбачити велике майбутнє як релігії так і вільнодумства з періодами толерантності, конфліктності, а то і гострої боротьби.
Тема 16. Сучасні нетрадиційні релігії
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Релігієзнавство» автора Мозговий Л.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні етапи розвитку вільнодумства“ на сторінці 2. Приємного читання.
