Розділ «Бгаґавад-ґіта Божественна пісня»

61. Хто їх вгамував, той у дусі міцний, а не в тілі,

Він, сидячи навіть, прямує до вищої цілі.

62. Хто пристрастей раб, той не зможе уникнути лиха:

За пристрастю слідом прямує пожадлива пиха.

63. Пожадливість сплоджує гнів — смертоносну загрозу,

Що пам’ять туманить, ясний скаламучує розум.

64. Хто пристрастей світ омине, не здригнувшись чуттями,

Хто Господу серце вручив — ясність духа дістане.

65. Хто пан над чуттями, того не ляка невідомість,

У того для блага просвітлена духом свідомість.

66. Без розуму творчої думки знайти не удасться,

Без думки — спокою, без спокою — ладу і щастя.

67. Того ж, хто утіхам готовий довірити серце,

Свідомість заносить, як вітер на водах суденце.

68. Тоді лиш, о мужній, ти можеш здолати загрозу,

Як владу свою над чуттями вершитиме розум.

69. Всі сплять, а для розуму віщого — сонячна днина,

Всі смертні встають, для безсмертного — сонна година.

70. Як води вступають до моря безмежно стійкого,

Вступають бажання в такого, а не в пристрастного.