Розділ «Бгаґавад-ґіта Божественна пісня»

21. І хто незнищенного, хто нерожденного знає,

Той сам не уб’є і на вбивство когось не штовхає.

22. Ми одіж вдягаєм нову, як стара перетліла,

Й душа із старого в нове поселяється тіло.

23. Мечі проти неї й вітри-суховії безсилі,

Вона не згорить у вогні, не зволожиться в хвилі.

24. Вона віковічна — її не зродити й не вбити,

Вона всюдисуща — її не спалить, не втопити.

25. Незмінна, тривала, стійка, незбагненна одвіку.

Дізнавшись про це, не впадай у тривогу велику.

26. Як думає хтось, що він родиться і помирає,

Скорбота за нього хай душу твою не доймає.

27. Бо хто народився на світ, той повинен умерти,

Хто вмер, той відродиться в тілі новому по смерті.

28. Неявлене спершу, проявиться посередині,

Й неявленим знову стає на краю, при кончині.

29. Хто бачить той дух, той сприймає його, наче чудо,

І той, хто не бачить, теж чудом вважать його буде.

30. Той дух невразливий, яке б не прибрав собі тіло,

Не гине й тоді, коли кості на попіл зотліли.