Розділ «Бгаґавад-ґіта Божественна пісня»

28. Хто знає, як діляться ґуни природи і дії,

До ґун непричетний, він їх колобіг розуміє.

29. Хто знає цю істину, хай свою мову обмежить:

Захоплених ґунами й ділом нехай не бентежить.

30. Для мене верши всі діла, вічний Атман з тобою,

Від страху і пристрастей вільний, ти станеш до бою.

31. Хто вченням моїм керуватися буде в надії,

Той волю сподівану може здобути й при дії.

32. Той згине в невіданні, хто моє слово зневажить,

У кому непослух і чванство сліпе переважить.

33. Мудрець навіть чинить, скоряючись власній природі.

Всьому, що підвладне законам, перечити годі.

34. Огида і хіть — почуття споконвіку тілесні,

Від цих ворогів хай рятують нас сили небесні.

35. Призначену дгарму сповняй, не шукай досконалу,

Умри в ній, як треба: з чужого-бо користі мало».

36. Промовив тут Арджуна: «О, просвіти мене, Боже:

Хто всупереч волі схиляти на гріх мене може?»

37. Почув він: «То гнів, що усе спопеляє до решти,

То пристрасть, то страх, то твоє честолюбство, нарешті.