Розділ «Бгаґавад-ґіта Божественна пісня»

41. Рішучість думок — то спонука на вчинки священні,

Постійне вагання лиш сумніви плодить нікчемні.

42. Не мудрий, хто ведам присвятить слова велемовні,

Гадає, що веди — єдині закони верховні.

43. Такий вимагає для себе за зливи словесні

Тут — блага земні, а по смерті — блаженства небесні.

44. Хто прагне утіх або рветься до влади підступно,

Тим радість самадгі ніколи не буде доступна.

45. Знай, Арджуно, ведам доступні три ґуни (три стани),

Ти ґуни відкинь — і двоїтися розум не стане.

46. Нащо тобі різних криниць — з океану черпнув ти,

Яка тобі користь од вед, коли брагмо збагнув ти.

47. Нехай тебе діло веде, а не користь від діла,

Корисливість зникне — і лінь не пристане до тіла.

48. Із йоґою будь — і настане до діла відвага

На вдачу й невдачу, бо йоґа — це ж є рівновага.

49. Кинь користолюбність, слугуючи Господу ревно:

Нікчемний, хто вигоду звик чатувати недремно.

50. Провини й заслуги відкинути мудрий зуміє,

Він прагне до йоґи, бо йоґа — мистецтво у дії.