5) подолати бажання самоутверджуватися шляхом демонстрування влади або культивування пошани до власної персони ("доступ до тіла");
6) культивувати неформальний стиль спілкування, який звільняє від утомливої ролі всезнайка і спонукає обирати складну, але правдиву роль людини, яка може помилятися (Ш. Амонашвілі).
2. Негативні (як ознаки непрофесійності, які практично не мають шансів на нейтралізацію, оскільки є виявом власної, часто вже сформованої світоглядної позиції):
1) байдужі, схильні насміхатися з учнів, через що в тих руйнується почуття безпеки, підриваються творчі сили (Р. Берне);
2) сприймають дітей через призму власних тривог, страхів, незадоволених потреб, вводячи в аналогічні стани, що призводить до потенційного протистояння, а отже, реальних конфліктів;
3) негативно реагують на учнів, які до них не дослухаються ("не люблять");
4) використовують будь-яку можливість для створення учням труднощів, оскільки це не дозволяє їм "розслабитися" (труднощі особистісного типу - залякування, погрози тощо);
5) стимулюють до праці, здебільшого з використанням провини за допущені помилки;
6) конструюють навчальну діяльність з пріоритетністю конкурентних змагань (протиставлення учнів шляхом використання досягнень або прорахунків у поза навчальній діяльності) не стільки за ставленням до навчання, скільки за інтелектуальним розвитком;
7) дозволяють нечесну поведінку учнів (під час виконана контрольних, самостійних робіт тощо):
8) прагнуть встановити жорстку дисципліну, застосовуючи покарання пропорційно до провини.
Учитель повинен рахуватися з тим, що більшість дітей сприймають його лише як носія професії. Інші чинники, які впливають на результативність роботи (наприклад: больові відчуття, ситуації дискомфорту тощо) таких учнів не цікавлять. Проникнутися особистими проблемами педагогів можуть передусім "незручні" діти, оскільки здатні до глибокого самоаналізу.
Деякі основні проблеми психології вчителя:
1) психологічна готовність до професійної діяльності;
2) основні стратегії в діяльності;
3) оптимізація та прогнозування наслідків педагогічної діяльності;
4) прагнення до особистісного і професійного самовдосконалення;
5) розвиток педагогічної креативності;
6) становлення професійної ідентичності;
7) особливості подолання інноваційних бар'єрів;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вікова і педагогічна психологія» автора Поліщук В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Модуль 3. Суб'єкт педагогічної діяльності як феномен педагогічної психології“ на сторінці 9. Приємного читання.
