2) основний стиль спілкування - окрик, наказ, безцеремонність;
3) недооцінка думок підлеглих, стосунки з якими базуються на навіюванні страху;
4) гоноровитість: "...Ті, хто надто самозадоволений і владний, лише компенсують почуття неповноцінності" (Т. Шибутані);
5) інтерес до символів влади, зовнішніх ознак успіху;
6) психопатичні якості характеру: підозрілість, завищена самооцінка, самовпевненість;
7) "закулісне" свідоме приниження професійних якостей колег і водночас наголошення на власних заслугах;
8) присвоєння собі неіснуючих заслуг.
Особистісно-зорієнтована парадигма (за Н.В. Клюєвою):
1) мета: сприяння особистісному становленню;
2) цінності: особистість і особистісна гідність кожного; право вільного вибору і відповідальність за нього; творчість та індивідуальність у пізнанні та самореалізації;
3) стратегія: допомога, підтримка і повага до дитини;
4) зміст і процес освіти: максимальна осмисленість та індивідуальна значущість;
5) провідний чинник - учіння;
6) головний спосіб пізнання: власний досвід (у результаті пошуку, експериментування, перевірки гіпотез);
7) ролі учасників освітнього процесу: рівноправність учителя та учнів.
Особливості професійної діяльності вчителя в несприятливих навчально-виховних ситуаціях:
1) постійне перебування у стресових станах, унаслідок чого спостерігається погіршення фізичного і психічного здоров'я;
2) повсякденна беззахисність перед асоціальними проявами учнів;
3) інтуїтивне розв'язання навчально-виховних проблем;
4) наявність комплексів неповноцінності з приводу уваги до власної зовнішності (одяг);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вікова і педагогічна психологія» автора Поліщук В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Модуль 3. Суб'єкт педагогічної діяльності як феномен педагогічної психології“ на сторінці 7. Приємного читання.
