Процеси європеїзації державного управління та їх вплив на професійну діяльність державних службовців

Професійна діяльність державних службовців в умовах євроінтеграції України

Джерелами впливу на українську систему державного управління виступають європейські структури та інституції, державні та галузеві політики, наднаціональне законодавство, соціальні артефакти, цінності, норми й правила, історичні й культурні традиції, євроінтеграційний досвід інших країн. Чинниками впливу слугують базові принципи європейської інтеграції, реалізація яких спрямована на створення єдиного соціально-економічного простору і здійснюється у відповідності з суспільними демократичними цінностями. Вплив євроінтеграційних процесів зумовлює адаптацію державного службовця як члена суспільства й формальної соціальної групи (службовці) до нових умов роботи, схиляє до засвоєння проєвропейських норм, цінностей і соціальних ролей, наприклад, "європейського чиновника". Окрім цього, імперативи державної інтеграційної політики вимагають від них у професійно-функціональному плані зміни підходів для ефективного вирішення проблем громадян на рівні європейських стандартів надання державних послуг.

У межах даної частини монографії розглянуто основні принципи європейської інтеграції, що покладені в основу єдиного європейського соціально-економічного простору. Ними є:

• принцип солідарності;

• принцип доступності або поетапності;

• принцип інституційної автономії;

• принцип субсидіарності;

• принцип верховенства права;

• принцип пропорційності;

• принцип процедурної справедливості;

• принцип своєчасності;

• принцип професіоналізму та професійної доброчесності;

• принцип відкритості;

• принцип відповідальності.

Реалізація ідеї значного поглиблення стосунків ЄС та України

імперативно зумовлює європеїзацію вітчизняного державного управління. Виходячи з основних напрямів співпраці (І.Боуг, 2008), останнє має відбуватися у площині демократичного розвитку й належного врядування, регуляторної реформи й розвитку адміністрування та інфраструктури. Об'єктивно, що вимоги європеїзації неминуче змінюють формат роботи органів державної виконавчої влади - від закритості в прийнятті рішень, формалізму у взаємодії з громадськістю - до відкритості й залучення зацікавлених сторін до процесу формування та реалізації державної політики [104, с. 143]. Для з'ясування суті й змісту європейського впливу безпосередньо на функціонування національних державних структур та їх невід'ємну складову - державних службовців - слід розглянути феномен "європеїзація".

Досить ґрунтовно досліджує явище європеїзації М.Лендьєл у контексті децентралізації публічного управління, що є важливим для розуміння місця в євроінтеграційних процесах системи державного управління як підсистеми публічного управління [108, с. 45]. На погляд дослідника, європеїзація з'явилась на початку 2000-х років як новий теоретико-методологічний фокус дослідження впливу структур ЄС на політичний процес у середовищі політичних систем країн-членів та держав, які дотримуються інших форм співробітництва. Основні завдання дослідження європеїзації полягають у вивченні причин, які породили в європейських країнах бажання адаптуватися до норм Євросоюзу - джерел адаптації - і шляхів (методів) адаптації [210].

Враховуючи складність та різноплановість феномену "європеїзація", існують різні підходи до його розуміння. Прибічники спрощеного підходу припускають, що з моменту підписання Маастрихтського договору у 1992 році - політика у країнах ЄС, як і власне політика Європейського Союзу, підлягають єдиним закономірностям, тенденціям і мають спільні політичні наслідки. Об'єктом вивчення є процеси політичної адаптації в окремих країнах-членах ЄС і найбільш оптимальні - за витраченим часом та іншими ресурсами - механізми цієї гармонізації [153].

В основі другого підходу знаходиться розуміння європеїзації як складного феномену, або набору феноменів. А тому дослідницький інтерес представляє взаємодія між європейським та національними (субнаціональними) рівнями політичного процесу в цілому, й управлінням зокрема [108, с. 46]. Тому дещо співзвучним є визначення європеїзації як процесу, в рамках якого сфера національної внутрішньої політики стає предметом європейського творення політики [211, с. 598].

Однією з головних сторін вивчення європеїзації слугує дослідження різних інституційних середовищ проходження європеїзаційних процесів. Реалізація моделі так званої "присутності Європейського Союзу" відбувається у тих сферах політики, в яких норми ЄС у чистому вигляді експортуються в національну політику, або ж політичне управління безпосередньо здійснюється наднаціональними структурами ЄС.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Професійна діяльність державних службовців в умовах євроінтеграції України» автора Акімов О.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Процеси європеїзації державного управління та їх вплив на професійну діяльність державних службовців“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Теоретичні основи вивчення проблеми психологічної готовності державних службовців до професійної діяльності

  • Теоретико-методологічні підходи щодо забезпечення професійного навчання державних службовців з питань європейської інтеграції

  • Процеси європеїзації державного управління та їх вплив на професійну діяльність державних службовців
  • Особливості соціально-психологічної активності державних службовців в умовах євроінтеграції

  • Питання визначення й формування психологічної готовності державних службовців до професійної діяльності в умовах євроінтеграції

  • Моделювання психологічної готовності державних службовців до професійної діяльності в умовах євроінтеграції України

  • Компетенції державних службовців як основа їх психологічної готовності до професійної діяльності в умовах євроінтеграції

  • Психолого-педагогічні умови розвитку психологічних структур державного службовця в контексті вимог європеїзації державного управління

  • Роль системи професійного навчання державних службовців у формуванні психологічної готовності до професійної діяльності в умовах євроінтеграції

  • Висновки

  • Список використаних джерел