Теоретико-методологічні підходи щодо забезпечення професійного навчання державних службовців з питань європейської інтеграції

Професійна діяльність державних службовців в умовах євроінтеграції України

Сучасні суспільно-політичні трансформації відзначаються високим ступенем динамізму, невизначеності, швидкими темпами змін. Динамізм і невизначеність цих процесів стають основними рисами життя сучасної особистості, проявляються на різних рівнях — глобальному, регіональному, соціальному та індивідуальному. Ці принципово нові умови життєдіяльності висувають нові вимоги і до підготовки державних службовців й посадових осіб місцевого самоврядування в системі професійного навчання. Це пов'язано в першу чергу із зміною вимог до підготовки освітніми закладами фахівців у контексті соціально-економічних, політичних і культурних перетворень в житті українського суспільства і держави.

Зазначене є одним з факторів пошуку нового змісту навчання державних службовців для роботи в умовах європейської інтеграції. У центрі уваги сьогодні мають перебувати особистісно-психологічні структури державного службовця, у яких відбувається розширення світогляду, корекція та подолання стереотипів, трансформація цінностей, розвиток й удосконалення поведінкових компетенцій, таких як ведення переговорів, залагодження конфліктів, узгодження, відкритість, орієнтація на результат, розуміння цінностей інших, етичність.

Аналіз програм підготовки державних службовців свідчить, що проблема системного розвитку психологічної готовності державних службовців до професійної діяльності в умовах європейської інтеграції все ще не набула необхідного науково-практичного розв'язання. Хоча підготовка державних службовців до вирішення завдань в рамках євроінтеграційних процесів здійснюється на основі комплексного теоретико-метологічного забезпечення, навчальні цілі і, як наслідок, результати навчання переважної більшості дисциплін охоплюють когнітивну (пізнавальну) складову: знати, розуміти, застосовувати, аналізувати, синтезувати й оцінювати ті чи інші явища, процеси, процедури і ситуації. Разом з цим афективна (емоційно-ціннісна) складова: сприйняття, реагування, засвоєння ціннісної орієнтації, організація ціннісних орієнтацій, розповсюдження ціннісних орієнтацій або їх комплексу на діяльність — практично не врахована, а тому й нереалізована. Таким чином втрачається системність навчання (у контексті таксономії В.Блума), його зміст не розглядається і не втілюється як цілісний процес набуття теоретично-практичних знань, умінь та навичок у поєднанні з ціннісно-світоглядними елементами для формування психологічної готовності державних службовців до професійної діяльності в умовах європейської інтеграції.

Активне запровадження у вітчизняну систему державного управління демократичних принципів тісно кореспондує з оновленням інституту державної служби в контексті європейського виміру [106; 118; 161]. У свою чергу це передбачає не лише надання державним службовцям комплексної міждисциплінарної освіти з питань європейської інтеграції, а також особистісний розвиток й удосконалення психологічних структур з позицій готовності управлінців органів державної влади до роботи в євроінтеграційних умовах. Тому вирішення завдання щодо формування психологічної готовності державних службовців до професійної діяльності в цих умовах об'єктивно повертає до розгляду концептуальних уявлень, що найбільш повно відповідають сучасним цілям і завданням освіти дорослих, дипломованих спеціалістів [149, с. 30].

Одразу зазначимо, що формування вищезазначеної готовності ми розглядаємо як складову безперервної освіти державного службовця в плані роботи в умовах європейської інтеграції України [14; 34; 98]. У зв'язку з актуалізацією психологічної компоненти безперервної освіти державного службовця, набуває іншого якісного наповнення її "двофазний процес" (Н.Протасова, 2000) [149]. Тобто у першій фазі відбувається не лише становлення особистості фахівця з питань європейської інтеграції, а під впливом нових знань закладаються нові психологічні риси та якості державного службовця, формуються практичні мотиви й діяльнісні чинники корекції та удосконалення існуючих психологічних утворень. У другій фазі, поряд з розвитком особистості шляхом подальшої освіти та під час професійної діяльності з вирішення європейських питань, трансформується свідомість державного управлінця, змінюється його мислення та уявлення. Залежно від першої фази підготовка фахівців з європейської інтеграції з базовою вищою освітою охоплює закладання основ психологічної культури і її становлення з орієнтацією на європейську управлінську етику, мораль і цінності.

Друга фаза екстраполюється на підвищення кваліфікації та самоосвіту шляхом розвитку проєвропейських рис психологічної культури державного службовця та її адаптації до реалій державно-управлінської практики щодо забезпечення євроінтеграційних процесів.

Важливими складовими сучасних освітніх концепцій є методологічні підходи до організації навчання в системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування [58; 171]. Необхідність та актуальність їх розгляду детермінується основним завданням навчання державно-управлінських кадрів з питань європейської інтеграції, яке полягає у створенні їхньої спроможності працювати на всіх рівнях і вирішувати увесь комплекс проблем в доакцесійному процесі й після вступу країни до ЄС [182, с. 5]. З огляду на викладене теоретико-методологічні засади формування психологічної готовності державних службовців до професійної діяльності в умовах євроінтеграції органічно включають концептуальні уявлення щодо підходів до їх навчання в рамках післядипломної освіти й системі перепідготовки кадрів державної служби.

На наш погляд, першим серед інших є підхід до вивчення й аналізу потреб, організації підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців [182, с. 121], які відповідно до посади й функціональних обов'язків безпосередньо займаються питанням європейської інтеграції, знаходяться в резерві на такі посади або їх діяльність в окремих випадках є дотичною до вирішення євроінтеграційних проблем.

Комплексно й ґрунтовно охарактеризовані методологічні підходи до навчання державних управлінців в низці робіт [119, с. 187], що дало змогу їх узагальнення з метою подальшого висвітлення в контексті проблеми формування психологічної готовності. Так:

базово-додатковий підхід полягає у виокремленні базової як основної, а також додаткової як другорядної складових післядипломної освіти [149, с. 2829];

професійно-кваліфікаційний підхід розглядає освіту дипломованих фахівців як постійний, безперервний процес з позиції професійного вдосконалення [149, с. 28-29];

інформаційний підхід означає передачу інформації від викладача до слухача під час навчального процесу [119, с. 195];

синергетичний підхід є актуальним в плані його застосування як до системи професійного навчання державних службовців, так і безпосередньо до особистості кожного з них. Характеризуючись як гештальтосвіта (О.Князєва, С.Курдюмов, Н.Протасова), цей підхід охоплює відкритий діалог у нелінійній ситуації, прямий і зворотній зв'язок, пробудження власних сил і здібностей того, хто навчається, ініціювання вибору власного шляху розвитку тощо [149, с. 33];

андрагогічний підхід передбачає необхідність побудови навчального процесу на основі індивідуальних потреб і можливостей слухачів, зорієнтованість навчально-методичного забезпечення на їх навчальні інтереси тощо [119, с. 196].

Особливе місце з позиції утворення комплексної теоретико-методологічної бази формування психологічної готовності державних службовців до професійної діяльності в євроінтеграційних умовах відіграють психологія і педагогіка як джерело знань про людину взагалі, і як теоретико-методологічна основа розкриття її особистісного потенціалу і творчих резервів зокрема. Важливість приросту знань про формування нових утворень в особистісній структурі державного управлінця зумовлена тим, що людинознавчі знання допомагають на практиці суттєво удосконалити службово-посадову діяльність, покращити мислення й підвищити психологічний ресурс персоналу державної служби [147]. На основі цих знань розширюється й удосконалюється теоретико-методологічна основа формуючих процесів, створюються психолого-педагогічні умови для активізації психофізіологічного ресурсу службовців органів державної влади й місцевого самоврядування. Використання напрацювань людинознавчих наук допомагає їм глибше осмислити професійні питання, які імперативно з'являються внаслідок реалізації державної політики щодо європейської інтеграції. Тому рівень і якість вирішення актуальних питань в контексті європейського виміру діяльності органів державної влади й місцевого самоврядування в кінцевому результаті визначатиметься особистісними стійкими конструктами державного службовця, розвиненістю конкретних і, разом з цим специфічних професійних якостей: толерантність, здатність йти на компроміс, уміння домовлятися тощо. Тобто, на перший план у запровадженні євроінтеграційної політики наряду з професійними інтересами й здібностями управлінців виводяться їх психологічні властивості.

З огляду на викладене актуалізується необхідність висвітлення психологічних структур особистості державного службовця, який діятиме в умовах євроінтеграції. Тому відповідь на питання щодо засад, шляхів і способів набуття управлінцем психологічної готовності до роботи в зазначених умовах доцільно шукати з допомогою інтенсивного вивчення внутрішніх спонукальних сил його поведінки та управлінської діяльності - мотивів, потреб, інтересів, переконань і настанов, а також виявлення чинників, які на них впливають.

Сьогодні існує принаймні три чинники, що зумовлюють необхідність врахування європейського виміру в підготовці, перепідготовці й підвищенні кваліфікації державних службовців [56, с. 169]:

• 1) історичний розвиток Європи;

• 2) розквіт "епохи порівняння";

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Професійна діяльність державних службовців в умовах євроінтеграції України» автора Акімов О.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Теоретико-методологічні підходи щодо забезпечення професійного навчання державних службовців з питань європейської інтеграції“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Теоретичні основи вивчення проблеми психологічної готовності державних службовців до професійної діяльності

  • Теоретико-методологічні підходи щодо забезпечення професійного навчання державних службовців з питань європейської інтеграції
  • Процеси європеїзації державного управління та їх вплив на професійну діяльність державних службовців

  • Особливості соціально-психологічної активності державних службовців в умовах євроінтеграції

  • Питання визначення й формування психологічної готовності державних службовців до професійної діяльності в умовах євроінтеграції

  • Моделювання психологічної готовності державних службовців до професійної діяльності в умовах євроінтеграції України

  • Компетенції державних службовців як основа їх психологічної готовності до професійної діяльності в умовах євроінтеграції

  • Психолого-педагогічні умови розвитку психологічних структур державного службовця в контексті вимог європеїзації державного управління

  • Роль системи професійного навчання державних службовців у формуванні психологічної готовності до професійної діяльності в умовах євроінтеграції

  • Висновки

  • Список використаних джерел