Розділ «Чарльз Енел Нова психологія»

Наука вчить, що так звана матерія існує в різних проявах — від найбільш грубої видимої форми, до більш тонких невидимих станів. Ці тонкі стани знаходяться в єдності з духом.

Прихована або електрична сила в газах діє через вібрацію на всю матерію, яка знаходиться на більш низькому рівні в порівнянні з газами, за допомогою індукції вона підносить їх до рідкого або газоподібного стану, наділяючи здатністю формувати нові комбінації на більш високому рівні.

Завдяки тому ж самому принципу, мінерал підноситься до сфери електрики, магнетизму або світла. Всі ці три речі являють собою ефір з різною частотою коливань.

Принцип роботи радіо полягає в тому, що певні електричні вібрації, що проходять через ефір, можуть фіксуватися приймачем. Радіо було б неможливо без невидимої субстанції, яку ми називаємо словом ефір. Ця субстанція не має ні кольору, ні запаху. Будучи надзвичайно розрідженою, вона заповнює весь простір. Вона займає не тільки все місце між землею, сонцем і зірками, але також крихітні проміжки між атомами найщільнішої субстанції, такий, як сталь. Електрика, що проходить по дроту, являє собою просто вібрацію ефіру, що циркулює між атомами мідного дроту.

У свою чергу, у нас є безліч доказів того, що ефірна матерія підпорядковується ще більш тонкій силі. Ми називаємо її психічною, або ж ментальною силою.

Таким чином, очищена матерія підпорядковується впливу розуму, служачи каналом для прояву його сили.

Розум передає свою силу за допомогою вібрацій. Доказом влади одного розуму над іншим служить приклад гіпнотизера, що займається ментальним навіюванням. За допомогою цього навіювання, гіпнотизер здатний контролювати організм свого підопічного, і навіть зупиняти роботу деяких органів по своїй волі.

Ми бачимо, що тонкі і очищені елементи матерії, які є в розпорядженні розуму, підкоряються його контролю. Сама по собі, матерія не має свідомості або почуття. Вона активна лише тоді, коли її контролює дух або розум, що діє у згоді з законами, керуючими цією дією. Активна свідомість — джерело втілення. Це відноситься як до розуму людини, так і до безкінечного Розуму.

Подібно до того, як Нескінченний Розум управляє і керує Всесвітом, людина покликана управляти і керувати власним всесвітом, яку вона створила за допомогою еволюції. Цей всесвіт відомий також під ім’ям «храм Бога Живого». Він — мікрокосмос, що відображає Нескінченний Всесвіт.

Мудрість — це правильне використання знання, завдяки якому в життя людини приходять щастя, спокій і здоров’я. Невігластво — це тьма, зникаюча під впливом світла істини. Тільки це світло допомагає нам зрозуміти те, що розум управляє матерією.

Роль метафізики — привести людину до розуміння її справжніх відносин зі світом, в якому вони живе, рухається й існує. Людина покликана знайти владу над усім, що є її законною спадщиною.

Метафізик не дає своєму пацієнтові те, що можна побачити, почути, нюхати або відчувати. Таким чином, метафізик-практик не в змозі досягти об’єктивного розуму пацієнта одним з можливих способів.

Метафізик може займатися ментальним навіюванням, посилаючи пацієнтові думку. Однак, ми не приймаємо думки інших у своїй свідомості. Ми робимо це за допомогою почуттів.

Чи можна досягти свідомості, не вдаючись для цього до матеріальних засобів? За допомогою об’єктивного розуму ми розмірковуємо, плануємо, вирішуємо, проявляємо волю і діємо. Метафізик-практик вселяє досконалість, і така думка неминуче усувається об’єктивним розумом, оскільки вона суперечить розуму. Таким чином, всі спроби виявляються безрезультатними.

Метафізик закликає до дії Універсального Розуму, а не індивідуальної свідомості. Він дотримується формули: «Божественний Розум завжди заповнював, і завжди буде заповнювати кожну потреба людини». Цей Божественний Розум — творчий принцип Всесвіту. Це — Батько, про якого говорив Ісус:

«Отець, що в Мені, Він творить діла».

Очевидно, що сила, яку використовує метафізик, є духовною, а не матеріальною, суб’єктивною, а не об’єктивною. Саме тому потрібно досягти підсвідомості пацієнта, а не його свідомості. У цьому — секрет ефективності методу. Симпатична нервова система являє собою орган підсвідомого розуму. Ця нервова система керує всіма життєвими процесами тіла через циркуляцію крові, переварювання їжі, творення тканин, видалення виділень, і так далі. Всі ці процеси протікають несвідомо. Видається, що вони навмисно були виділені зі сфери свідомості і віддані під контроль сили, яка не підкоряється ніяким змінам і капризам.

Таким чином, суб’єктивний розум, підсвідомість і Божественний Розум — це просто різні терміни, що вказують на «Єдиний Розум, в якому ми живемо, рухаємося й існуємо». Ми вступаємо в контакт з цим розумом за допомогою волі, чи наміру. Розум всюдисущий. Ми можемо встановити зв’язок з ним завжди і скрізь. Ні час, ні простір не грають ніякої ролі.

Дух являє собою Творчий Принцип Всесвіту. Суб’єктивна реалізація цього духовного початку в людині, і подальший розвиток, починається з Божественного Розуму і, потім, виявляється в житті пацієнта і у всіх його переживаннях.

Деякі люди вважають, що стан ідеальної досконалості ніколи не реалізується. Безсумнівно, Великий Учитель був готовий до подібного критицизму, бо зауважив: