Розділ «Чарльз Енел Нова психологія»

«Примітивні, але сильні бажання прориваються крізь цензуру культури, яка ослаблена в людині зі злочинними нахилами. Ці бажання накопичують енергію через постійний роздум про них. Зрештою, вони стають досить сильними, щоб подолати страх покарання і проявитися у поведінці».

«Залишилося частина суспільства, в якій цензура культури сильніше, реагує на ті ж самі навіювання негативно. Для цих людей, енергія приймає форму гніву і бажання покарати злочинців».

У цьому зв’язку варто зауважити, що деякі заклики до помсти, що є більш примітивне насильство, ніж сам злочинний акт. На думку психоаналітиків, за рахунок цього людина намагається зміцнити свою слабку цензуру неусвідомленного.

Глава 20

Метафізика

Творіння — це мистецтво комбінувати в правильній пропорції сили, які мають взаємну схильність. Коли кисень і водень з’єднані в правильній пропорції, вони утворюють воду. Кисень і водень — невидимі гази, але вода видима.

Бактерії мають життя, і тому вони повинні породжуватися тим, що має життя і свідомість. Дух — єдиний Творчий Принцип у Всесвіті. Думка — єдина духовна активність. Таким чином, бактерії повинні бути результатом ментального процесу.

Виходячи від мислителя, думка зустрічається з іншими думками близькою природи. З’єднуючись, вони утворюють ядро східних думок. Це ядро починає черпати ресурси безформної енергії, де всі думки і речі містяться в розчиненому стані. Незабаром, думка наділяється у форму. Характер форми прямо залежить від характеру думки.

Мільйони людей, які відчувають агонію муки і смерть на полі бою, посилають думки ненависті і відчаю. Незабаром, мільйони інших людей помирають від мікроба, званого «інфлуенца». Тільки досвідчені метафізики розуміють, яким чином цей смертоносний мікроб з’явився на світ.

Подібно до того, як є нескінченна різноманітність думок, є і нескінченна різноманітність мікробів, конструктивних і деструктивних. Але ні конструктивні, ні деструктивні мікроби не будуть процвітати, якщо не знайдуть відповідний грунт, в якій вони можуть вкоренитися.

Всі думки і речі перебувають в Універсальному Розумі в розчиненому стані. Відкриваючи свої ментальні ворота, людина стає сприйнятливим до думок будь-якого виду і характеру. Якщо вона думає, що існують чарівники, чаклуни або відьми, які завдають йому шкоди, вона відкриває двері для приходу таких думок. В результаті, вона може сказати, разом з Іовом:

«Те, чого я боявся, те спіткало мене».

Якщо ж, навпаки, вона впевнена, що є люди, охочі йому допомогти, вона відкриває двері для допомоги. «По вірі твоїй нехай буде тобі». Ці слова справедливі сьогодні точно так само, як і дві тисячі років тому.

«Голос розуму стає все більш і більш чутним для людини. У минулому, люди говорили: «Не думай, тільки вір. Розум обдурить тебе, але тільки віра відкриє справжнє щастя в житті». Людина намагалася вірити. Але відносини з оточуючими незабаром вказували їй на те, що інші люди вірять у щось інше. Перед нею неминуче поставало питання, яку ж віру з багатьох вона вибере. Тільки розум здатний відповісти на це питання», —

пише Лев Толстой.

У наш час, спроби вирішити духовні питання людини за допомогою віри, ігноруючи розум, нагадують спроби нагодувати людину, ігноруючи її рот. Природа підказує людям, що вони мають загальні знання. Вони вже ніколи не повернуться до своїх колишніх помилок.

Глас народу є голос Божий. Заглушити його неможливо, тому що він являє собою не голос окремої людини, а голос усієї раціональної свідомості людства, який виражається в кожній окремій людині.

Розум підказує людині, що Всесвіт є Космос, і що вона управляється законом. Коли ми бачимо, як деякі люди домагаються екстраординарних успіхів за допомогою ментальних чи духовних методів, розум каже, що ми можемо робити те ж саме. У закону немає упередженості, він виконується всюди і завжди. Це ясно для кожної людини, готової познайомитися з фактами.

Всі прояви підкоряються принципам, які ми визнаємо як універсальні закони. Прояв цих законів забезпечує систему, порядок і гармонію.

Якщо Нескінченне є всюдисущим, воно повинно охоплювати всю матерію, проникати в неї і бути нерозривно єдиним з нею.