Криза сучасної космології

Концепції сучасного природознавства

Криза сучасної космології

Можна вважати, що в понятті космологічної сингулярності ховаються щонайменше три проблеми, розв'язання яких вимагатиме зміни наукової картини світу в цілому (Г. В. Гівішвілі).

По-перше, під час обговорення властивостей сингулярності наголос роблять, головним чином, на тому, що матерія була у надпильному і надгарячому стані. При цьому часто випускають з уваги повну відсутність простору-часу, що фактично рівнозначно принциповому запереченню всього сущого, абсолютному (стосовно будь-чого) ніщо. Але ж усі фізичні теорії поєднує одне правило без винятків: вони призначені для опису різного роду взаємодій між частинками і випромінюванням у супутньому їм просторі-часі. ТВВ зобов'язує нас розглядати виникнення матерії - простору-часу з абсолютного ніщо, причому цей процес одиничний, унікальний, а значить, ніякий його опис не може вважатися строго доказовим: теорію в принципі не можна перевірити, оскільки результат її завбачення не можна відтворити.

По-друге, густим туманом обкутане походження космологічної сингулярності. Здається очевидним, що, коли сучасний стан Всесвіту минущий, то і минуле його повинне бути минущим, тобто, якщо фазі розширення передував стан сингулярності, то йому, у свою чергу, передувала фаза утворення цієї сингулярності.

По-третє, ТВВ не дає відповіді на питання про причину Великого вибуху. Вона описує події, що відбуваються в процесі вже розширного Всесвіту, але проблема порушення сингулярності ("першопоштовху") повисає в повітрі, вона просто не розглядається. Трудність у тому, що жодна з відомих фундаментальних взаємодій не в змозі перебороти сили гравітаційного стиску, які виникають при нескінченно великій щільності речовини-випромінювання. Важливо, що в теорії сингулярність виникає не через неадекватність математичних рівнянь чи некоректність задання граничних умов. Вона являє собою невід'ємну властивість будь-якої фізичної моделі скінченого нестаціонарного Всесвіту. А тим часом, усупереч висновкам теорії, ми існуємо. Як ув'язати очевидність буття Всесвіту із запереченням можливості цього буття, що випливає з теорії?

Очевидно, не можна переносити уявлення про видиму частину Всесвіту на весь Всесвіт. Інакше кажучи, потрібно визнати, що наш скінчений, нестаціонарний всесвіт (тоді вже з маленької букви) являє собою лише один з елементів Великого нескінченного Всесвіту (з великої букви).

Ще на початку століття С. Шарльє запропонував модель ієрархічного Великого Всесвіту, у якому малі всесвіти розподілені як ізюминки в пудингу. Труднощі сучасної космології дають підставу повернутися до неї, зрозуміло, з позицій нового знання. Суть у тому, щоб розглядати нестаціонарні окремі малі всесвіти як минущі елементи вічного і незмінного Великого Всесвіту. Але при нескінченно великому обсязі Всесвіту рух його як єдиної системи неможливий. Тому нескінченність його буття досягається через непов'язані між собою рухи локальних мас у всесвітах, з яких він складається, і весь наш видимий всесвіт – лише один з них. Нестаціонарність всесвітів прирікає їх на "смертність". Поняття "життя" стосовно них означає динамічний розвиток за певною програмою як цілого, а "смерть" – їхній розпад. (Відносини між Великим і малими всесвітами певним чином подібні взаєминам суспільств організмів і окремих особин: безсмертя перших реалізується через смертність других.)

Модель Великого вибуху в першому наближенні достатня для опису еволюції "типового" всесвіту у фазі його розширення. Але для вивчення процесів на масштабах, які набагато перевищують розміри і час життя одного такого всесвіту, видимо, потрібна нова теорія. Вона повинна враховувати той факт, що окремий всесвіт виявляється як локальна флуктуація кривизни простору, "евклідової лише в середньому".

Наступний розділ:

Час і простір


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Концепції сучасного природознавства» автора Бобильов Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Криза сучасної космології“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Категорії "мікро" і "макро"

  • Поняття системи

  • Закони Ньютона

  • Розділ 2. ВІД ФІЗИКИ НЕОБХІДНОГО ДО ФІЗИКИ МОЖЛИВОГО

  • Сучасна космологія і космогонія

  • Криза сучасної космології
  • Час і простір

  • "Діри" у просторі и часі

  • Розділ 3. НОВІ ФІЗИЧНІ ЗАКОНИ

  • Об'єднувальна роль хаосу

  • Розділ 4. СТРУКТУРНІ РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ МАТЕРІЇ

  • Інформаційна концепція розвитку систем

  • Концептуальна модель розвитку

  • Розділ 5. САМООРГАНІЗАЦІЯ СКЛАДНИХ СИСТЕМ. ЕВОЛЮЦІЙНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ СИСТЕМИ ІЗ СЕРЕДОВИЩЕМ

  • Дисипативні структури і явища самоорганізації

  • Умови виникнення самоорганізації

  • Розділ 6. ЕВОЛЮЦІЯ І СТВОРЕННЯ СВІТУ

  • Можливі альтернативи дарвінізму

  • Розділ 7. МИСЛЕННЯ. МОЗОК І КОМП'ЮТЕР

  • Програмістські аналогії

  • Як обчислювати ідеї?

  • Біокомп'ютер

  • Нейрон ні мережі і нейрокомпьютер

  • "Віртуальна реальність"

  • Розділ 8. БІОСФЕРА, НООСФЕРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ

  • Філософські підходи до природознавства

  • Основні положення вчення про ноосферу. Єдність біосфери і людини

  • Наука як основний фактор ноосфери

  • Завдання щодо творення ноосфери

  • Розділ 9. КОНЦЕПЦІЇ ВИНИКНЕННЯ ЖИТТЯ

  • Розділ 10. ЕВОЛЮЦІЙНА МЕДИЦИНА

  • Розділ 11. ГЕРОНТОЛОГІЯ ТА ЕВОЛЮЦІЙНА БІОЛОГІЯ

  • Безсмертя – пройдений етап

  • Розділ 12. ЕВОЛЮЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ ПОХОДЖЕННЯ ЕТИКИ

  • З чого починається людина і... людяність?

  • Етика як продукт природного добору

  • Походження деяких негативних естетичних емоцій

  • Груповий природний добір на жагу пізнання

  • Про деякі тенденції до зречення від етичних норм

  • Генетика злочинності

  • Розділ 13. БІОЕТИКА

  • Юридичні проблеми біоетики

  • Що таке смерть?

  • Який вигляд має смерть?

  • "Світло наприкінці тунелю"

  • Хоспіси

  • Розділ 14. НАУКОВИЙ МЕТОД

  • Додаток 1. Біблійні уявлення і розвиток природознавства

  • Висновок. Типи наукової раціональності

  • Додаток 2. Інформаційна модель фізичного світу

  • Додаток 3. Криза інфекційного підходу. Еволюційний підхід до лікування ран

  • Література

  • Іменний покажчик