Але якщо раніше для того, щоб вийшла у світ наукова праця, щоб наукова думка стала відомою у світі, були потрібні роки, то зараз будь-який учений, що має доступ до мережі Internet, може подати свою працю, наприклад, у вигляді гак званої WWW сторінки (Wold-Wide Web – Всесвітня павутина) на огляд усім користувачам мережі, причому не тільки текст статті й малюнки (як на папері), але й рухливі ілюстрації, а іноді й звуковий супровід.
Зараз мережа Internet – це світове співтовариство більше 30 тисяч комп'ютерних мереж, які взаємодіють між собою. Населення Internet уже становить майже 30 мільйонів користувачів і близько 10 мільйонів комп'ютерів, причому кількість вузлів кожні півтора року подвоюється. Вернадський писав: "Незабаром можна буде зробити видними для всіх події, що відбуваються за тисячі кілометрів". Можна вважати, що й це пророкування Вернадського збулося.
3. Посилення зв'язків, у тому числі політичних, між усіма країнами Землі. Цю умову можна вважати якщо не виконаною, то такою, що виконується. Виникла після другої світової війни Організація Об'єднаних Націй (ООН) виявилася набагато стійкішою і дійовішою, ніж Ліга націй, що існувала в Женеві з 1919 р. до 1946 р.
4. Початок переваги геологічної ролі людини над іншими геологічними процесами, що протікають у біосфері. Цю умову також можна вважати виконаною, хоча саме перевага геологічної ролі людини в ряді випадків призвела до важких екологічних наслідків. Об'єм гірських порід, що виймаються з глибин Землі всіма шахтами і кар'єрами світу, зараз майже в два рази перевищує середній об'єм лави і попелу, що виносяться щорічно всіма вулканами Землі.
5. Розширення меж біосфери і вихід у космос. У роботах останнього десятиліття життя Вернадський не вважав межі біосфери постійними. Він підкреслював розширення їх у минулому як підсумок виходу живої речовини на сушу, появи високостовбурної рослинності, літаючих комах, а пізніше літаючих ящерів і птахів. У процесі переходу в ноосферу межі біосфери повинні розширюватися, а людина повинна вийти в космос. Ці пророкування збулися.
6. Відкриття нових джерел енергії. Умова виконана, але, на жаль, з трагічними наслідками. Атомна енергія давно освоєна й у мирних, і у військових цілях. Людство (а точніше політики) явно не готове обмежитися мирними цілями, більше того – атомна (ядерна) сила ввійшла в наше століття насамперед як військовий засіб і засіб залякування конфронтуючих ядерних держав.
Питання про використання атомної енергії глибоко хвилювало Вернадського ще більш ніж півстоліття тому. У передмові до книги "Нариси і мови" він пророчо писав: "Недалекий час, коли людина одержить у свої руки атомну енергію, таке джерело сили, що дасть їй можливість будувати своє життя, як вона захоче... Чи зуміє людина скористатися цією силою, спрямувати її на добро, а не на самознищення? Чи доросла вона до вміння використовувати ту силу, яку неминуче повинна їй дати наука?". Величезний ядерний потенціал підтримується почуттям взаємного страху і прагненням однієї зі сторін до хиткої переваги. Могутність нового джерела енергії виявилося сумнівним, воно виявилося невчасним і потрапило не в ті руки. Для розвитку міжнародного співробітництва в галузі мирного використання атомної енергії в 1957 р. створено Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), що об'єднувало на 1981 р. 111 держав.
7. Рівність людей усіх рас і релігій. Ця умова якщо не досягнута, то, у всякому разі, досягається. Рішучим кроком для встановлення рівності людей різних рас і віросповідань було руйнування наприкінці минулого століття колоніальних імперій.
8. Посилення ролі народних мас у вирішенні питань зовнішньої і внутрішньої політики. Ця умова дотримується у всіх країнах з парламентською формою правління.
9. Свобода наукової думки і наукових пошуків від тиску релігійних, філософських і політичних побудов і створення в державному ладі умов, сприятливих для вільної наукової думки. Важко говорити про виконання цієї умови в країні, де ще зовсім недавно наука знаходилася під колосальним гнітом певних філософських і політичних побудов. Зараз наука від таких утисків вільна, однак через важке економічне становище в українській науці багато вчених змушені заробляти собі на життя ненауковою працею, інші їдуть за кордон. Для підтримки науки створено міжнародні фонда. У розвинутих країнах і навіть тих, що розвиваються, це ми бачимо на прикладі Індії, державний і суспільний лад створюють режим максимального сприяння для вільної наукової думки.
10. Продумана система народної освіти і піднесення добробуту трудящих. Створення реальної можливості не допустити недоїдання і голоду, злиднів і надзвичайно послабити хвороби. Про виконання цієї умови важко судити об'єктивно. Однак Вернадський попереджав, що процес переходу біосфери в ноосферу не може відбуватися поступово й односпрямовано, що на цьому шляху тимчасові відступи неминучі. І обстановку, що склалася зараз у нашій країні, можна розглядати як явище тимчасове і минуще.
11. Розумне перетворення первинної природи Землі з метою зробити її здатною задовольнити всі матеріальні, естетичні й духовні потреби чисельно зростаючого населення. Ця умова не може вважатися виконаною, однак перші кроки в напрямку розумного перетворення природи в другій половині XX ст. безсумнівно почали здійснюватися.
У сучасний період відбувається інтеграція наук на базі розв'язання екологічних завдань. Уся система наукового знання дає фундамент для розв'язання екологічних завдань. Про це також говорив Вернадський, прагнучи створити єдину науку про біосферу. Екологізація західної свідомості відбувалася починаючи з 70-х pp., створюючи умови для виникнення екофільної цивілізації. Зараз екстремістська форма зеленого руху виявилася там уже не потрібною, оскільки тепер працюють державні механізми регулювання екологічних проблем. У СРСР до 80-х pp. вважалося, що соціалістичне господарювання перешкоджає загрозі екологічної кризи. У період перебудови цей міф розвіявся, активізувався рух зелених. Однак у сучасний період політичне керівництво переорієнтувалося в основному на вирішення економічних проблем, проблеми екології відійшли на задній план. У світовому масштабі для розв'язання екологічної проблеми в умовах зростання населення планети потрібна здатність до розв'язання глобальних проблем, що в умовах суверенітету різних держав видається сумнівним.
12. Виключення воєн з життя суспільства. Цю умову Вернадський вважав надзвичайно важливою для створення й існування ноосфери. Але вона не виконана і поки що неясно, чи може бути виконана. Світове співтовариство прагне не допустити світової війни, хоча локальні війни ще забирають багато життів.
Таким чином, ми бачимо, що наявні всі ті конкретні ознаки, всі або майже всі умови, які вказував Вернадський для того, щоб відрізнити ноосферу від станів біосфери, що існували раніше. Процес її утворення поступовий, і, ймовірно, ніколи не можна буде точно вказати рік чи навіть десятиліття, з якого перехід біосфери в ноосферу можна буде вважати завершеним. Але, звичайно, думки з цього питання можуть бути різні. Сам Вернадський, зауважуючи небажані, руйнівні наслідки господарювання людини на Землі, вважав їх деякими збитками. Він вірив у людський розум, гуманізм наукової діяльності, торжество добра і краси.
Щось він геніально передбачав, у чомусь, можливо, помилявся. Ідеї Вернадського набагато випереджали той час, у якому він творив. Повною мірою це стосується вчення про біосферу та її перехід у ноосферу. Тільки зараз, в умовах надзвичайного загострення глобальних проблем сучасності, стають ясні пророчі слова Вернадського про необхідність мислити й діяти в планетному біосферному аспекті. Тільки зараз гинуть ілюзії технократизму, підкорення природи і з'ясовується сутнісна єдність біосфери і людства. Доля нашої планети і доля людства – це єдина доля.
Становлення етапу ноосфери Вернадський пов'язує з дією багатьох факторів: єдністю біосфери і людства, єдністю людського роду, планетарним характером людської діяльності і її сумірністю з геологічними процесами, розвитком демократичних форм людського співжиття і прагненням до миру народів планети, небувалим розквітом ("вибухом") науки і техніки. Узагальнюючи дані явища, ставлячи в нерозривний зв'язок подальшу еволюцію біосфери з розвитком людства, Вернадський і вводить поняття ноосфери.
Необхідно мати на увазі, що завдання побудови ноосфери – це завдання сьогоднішнього дня. Його вирішення пов'язане з об'єднанням зусиль усього людства, з утвердженням нових цінностей співробітництва і взаємозв'язку всіх народів світу. Народовладдя, демократичні принципи суспільного життя, відродження культури, науки і народного життя, корінний перегляд відомчого підходу до природокористування тощо – усе це і є складові ноосфери. Спрямованість у майбутнє, таким чином, – характерна риса ноосферного вчення, яке в сучасних умовах необхідно розвивати з усіх сторін.
Розділ 9. КОНЦЕПЦІЇ ВИНИКНЕННЯ ЖИТТЯ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Концепції сучасного природознавства» автора Бобильов Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Завдання щодо творення ноосфери“ на сторінці 3. Приємного читання.
