Таким чином, поява у творчості Вернадського ідей про ноосферу – сферу розуму – цілком закономірна. Розглядаючи будь-яке питання, вчений залишав істотне місце розумові в глобалісгичному його прояві. У 1938 р. Вернадський писав: "Ми присутні і життєво беремо участь у створенні в біосфері нового геологічного фактора, небувалого в ній за потужністю... Закінчено після багатьох сотень тисяч років неухильних стихійних прагнень охоплення всієї поверхні біосфери єдиним соціальним видом тваринного світу – людиною. Немає на Землі куточка, для нього недоступного. Немає меж можливому його розмноженню. Науковою думкою і державно-організованою, нею спрямованою технікою, своїм життям людина створює в біосфері нову біогенну силу... Життя людства, при всій його різнорідності, стало неподільним, єдиним. Подія, що відбулася в глухому куточку будь-якої точки будь-якого континенту чи океану, відбивається і має наслідки – великі і малі – у ряді інших місць, усюди на поверхні Землі. Телеграф, телефон, радіо, аероплани, аеростати охопили всю земну кулю. ...Створення ноосфери з біосфери є природне явище, більш глибоке і могутнє у своїй основі, ніж людська історія... Це нова стадія в історії планети, що не дозволяє користуватися для порівняння, без поправок, історичним її минулим. Тому що ця стадія створює по суті нове в історії Землі, а не тільки в історії людства".
Отже, сфера розуму, сфера панування людської думки, особлива стадія в історії Землі. Здавалося б, усе ясно. Однак Вернадського не цілком задовольняли подібні формулювання. Він продовжував міркувати про ноосферу і в останній рік свого життя відчував не тільки задоволення від усвідомлення правильності своїх ідей, але й серйозні сумніви. У його статті "Кілька слів про ноосферу" є такі слова: "Думка не є форма енергії. Як же може вона змінювати матеріальні процеси? Питання це дотепер науково не вирішене". Дійсно, ноосфера має дивну властивість: залишаючись сферою думки, розуму, вона одночасно активно бере участь у перебудові планети. "Наукова думка людства працює тільки в біосфері і в ході свого прояву, зрештою, перетворює її в ноосферу, геологічно охоплює її розумом". Вернадський писав про необхідність виділяти в біосфері царство розуму, яке згодом охоплює всю сферу життя і виходить у космос.
Може здаватися дивним, що він постійно підкреслює, стверджує ідею ноосфери, не згадуючи, скажімо, про сферу людини чи людства, про епоху людини. Тоді не виникло б ніяких здивованих питань про роль розуму в перетворенні природи: адже людина поєднує в собі два світи, дві "сфери" – світ думок, розуму і світ дії, роботи. Думка людська невіддільна від діяльності мозку. Мозок людини оформлювався в процесі трудової діяльності і сам, у свою чергу, керував роботою людського організму. Розум подібний джерелу світла: він висвітлює все навколо. Відблиски розуму зберігають творіння людини: оброблений камінь чи кістка, штучно виведені рослини чи тварини, будівлі, іграшки, одяг, поля, ліси...
Але чи не правильніше говорити про те, що створене людиною втілює не тільки її розум, але й почуття, волю, уміння, силу, вправність? Одним лише напруженням розуму неможливо зрушити навіть сірник. Розум виконує роль організатора, керівника, провидця. Він абсолютно необхідний, але недостатній для зміни матеріальних процесів. І все-таки головна відмітна риса людини – розум, що нескінченно збільшує можливості людей. "...Усе людство, разом узяте, – писав Вернадський, – являє собою мізерну масу речовини планети. Могутність його пов'язана не з його матерією, але з його мозком, з його розумом і спрямованою цим розумом його працею... Ноосфера є нове геологічне явище на нашій планеті. У ній уперше людина стає найбільшою геологічною силою. Вона може і повинна перебудовувати своєю працею і думкою сферу свого життя..."
Основні положення вчення про ноосферу. Єдність біосфери і людини
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Концепції сучасного природознавства» автора Бобильов Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Філософські підходи до природознавства“ на сторінці 2. Приємного читання.
