З метою поліпшення становища жінок, підвищення їх ролі у суспільстві та здійснення пріоритетних і першочергових заходів стосовно виконання заключних документів Спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН "Жінки у 2000 році: рівність між чоловіками та жінками, розвиток та мир у XXI столітті" Кабінет Міністрів України своєю постановою від 6 травня 2001 р. № 4 79 затвердив "Національний план дій щодо поліпшення становища жінок та сприяння впровадженню тендерної рівності у суспільстві на 2001–2005 роки".
Серед низки заходів цей План передбачав:
• розробляти і подавати пропозиції стосовно врегулювання питань організації перепідготовки і підвищення кваліфікації жінок, які повертаються з відпустки по догляду за дитиною, посилення організаційних і правових гарантій для реалізації жінками права на працю.
• розробляти і подавати пропозиції щодо поліпшення становища жінок, залучення їх до активної участі в усіх сферах життя суспільства, сприяння розкриттю їх інтелектуальних і творчих можливостей;
• подавати Кабінетові Міністрів України інформаційно-аналітичні матеріали про становище жінок на ринку праці;
• вживати шляхом активної реалізації політики зайнятості ефективні заходи, щоб зменшити рівень і тривалість безробіття серед жінок;
• подавати пропозиції щодо здійснення контролю за безпекою праці жінок, ефективного розв'язання соціальних проблем працівниць, які виховують дітей, для включення їх до проектів угод між Кабінетом Міністрів України, Конфедерацією роботодавців, всеукраїнськими профспілками і профспілковими об'єднаннями;
• організовувати проведення просвітницьких заходів і розробляти інформаційно-методичні матеріали з питань збереження та зміцнення здоров'я жінок і дітей;
• сприяти розвиткові мережі фізкультурно-оздоровчих і спортивних жіночих, дитячих і сімейних клубів;
• розробляти комплекс заходів щодо фізичної та психологічної реабілітації жінок-інвалідів;
• розробляти програму підтримки молодих учених із метою забезпечення реалізації рівних можливостей жінок і чоловіків у науковій діяльності;
• сприяти діяльності закладів, центрів та служб, що надають медико-психологічну та соціальну допомогу жінкам і дітям, які стали жертвами насильства (у тому числі сімейного) або опинились у скрутній життєвій ситуації;
• включати до навчальних програм загальноосвітніх і вищих навчальних закладів І–IV рівнів акредитації теми з питань запобігання насильству та торгівлі людьми;
• організовувати навчання працівників, які в процесі своєї діяльності проводять роботу з жінками та дітьми, що зазнали насильства;
• подавати Кабінету Міністрів України пропозиції щодо утворення у м. Києві центру реабілітації для дітей та жінок, які постраждали від торгівлі людьми;
• брати участь у розробленні та реалізації міжнародних програм і протоколів стосовно запобігання торгівлі жінками;
• привести систему показників тендерного розвитку відповідно до вимог ООН щодо підготовки Національних статистичних доповідей про становище жінок та чоловіків;
• вивчати питання про збалансоване за статтями представництво жінок і чоловіків у органах державної влади та подати Кабінету Міністрів України пропозиції щодо формування ефективного резерву кадрів для органів виконавчої влади;
• забезпечувати проведення експертизи законодавчих актів України стосовно надання рівних прав та можливостей для жінок і чоловіків (гендерна експертиза) з метою приведення законодавства відповідно до міжнародних актів і договорів та за результатами цієї експертизи подати пропозиції Кабінетові Міністрів України;
• сприяти діяльності громадських жіночих організацій із метою залучення жінок до активної участі в усіх сферах життєдіяльності суспільства.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Громадські об’єднання в Україні» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Державне регулювання молодіжної та тендерної політики“ на сторінці 9. Приємного читання.
