• сприяти взаємодії органу виконавчої влади з молодіжними громадськими організаціями;
• розробляти в порядку ініціативи програми, спрямовані на розв'язання молодіжних проблем, та сприяння їх реалізації, а також брати участь у підготовці проектів нормативно-правових актів з питань державної молодіжної політики.
За погодженням із керівником органу виконавчої влади радник із питань молодіжної політики може бути присутнім на засіданнях колегії цього органу, нарадах і брати участь в обговоренні питань державної молодіжної політики, а також в організації та проведенні нарад, семінарів, конференцій та симпозіумів з питань державної молодіжної політики.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2006 р, № 229-р схвалено Концепцію загальнодержавної програми "Національний план дій щодо реалізації Конвенції 00Н про права дитини на 2006–2016 pp.".
Розроблення такого плану дій передбачає і Підсумковий документ спеціальної сесії в інтересах дітей Генеральної Асамблеї ООН "Світ сприятливий для дітей", підписаний Прем'єр-міністром України 10 травня 2002 р.
З метою реалізації державної політики щодо захисту прав дітей прийнято Закон України "Про охорону дитинства", за яким охорона дитинства визначається загальнонаціональним пріоритетом, активізовано процес законотворення стосовно захисту прав дітей, що сприяло розвитку системи надання професійної допомоги дітям та сім'ям із дітьми, багаторазово збільшено розміри допомоги при народженні дитини, допомоги на дітей-інвалідів, дітей, що перебувають під опікою та піклуванням, інших виплат, створено мережу служб та закладів для захисту і підтримки дітей, що перебувають у складних життєвих обставинах. Починаючи з 1996 p., готується щорічна державна доповідь про становище дітей в Україні, яка презентується громадськості та міжнародній спільноті.
Економічні, соціальні, екологічні та інші проблеми торкнулися насамперед найбільш соціально незахищеної категорії населення – дітей.
Протягом останніх років зберігається тенденція до погіршення стану здоров'я дітей. За даними Міністерства охорони здоров'я (МОЗ), у 2004 р. поширеність захворювань у дітей віком до 14 років становила 1790,9 випадку порівняно з 1745,9 у 2003 р., віком 14–18 років – 1307,39 випадку порівняно з 1277,21 у 2003 р.
Високий рівень захворюваності дітей зумовлений факторами поширення шкідливих звичок, зокрема вживання алкоголю, наркотиків, психотропних речовин, а також ранній початок статевого життя. Залишаються високими показники дитячої інвалідності: на кінець 2004 р. нараховувалося майже 136 тис. дітей-інвалідів, що становить 1,4 % від загальної кількості дітей.
На обліку в закладах охорони здоров'я у 2004 р. перебувало 3855 ВІЛ-позитивних дітей віком до 14 років і 172 дитини – від 15 до 17 років, а хворих на СНІД – відповідно 148 дорослих і З дитини.
На реформуванні та модернізації освіти дітей негативно позначається недостатнє забезпечення навчальних закладів сучасними підручниками та навчальними посібниками, технічними засобами, комп'ютерною технікою, іншим обладнанням. Поширення практики надання платних послуг у сфері освіти зробило їх малодоступними для дітей, які виховуються у родинах з низьким рівнем матеріального забезпечення. Крім того, відбувається таке негативне явище, як ліквідація дошкільних навчальних закладів. За 1999–2004 pp. їх кількість зменшилася на 281 одиницю (у містах – 169, селах – 112).
Спостерігається постійне збільшення кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, – це понад 96 тис. осіб, з них майже 62 тис. перебуває у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що на 71 % більше, ніж у 1995 р. При цьому 90 % дітей утратили сім'ю через відмову батьків опікуватися долею дитини.
Протягом останніх п'яти років майже на 40 % зменшилася кількість усиновлених дітей із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (у 2000 р. – 2043, у 2004 р, – 1492 особи).
Діти, позбавлені батьківського піклування, потрапляють у сферу впливу кримінальних структур, займаються жебракуванням, бродяжництвом. Є факти сексуальної експлуатації, насильства, жорстокого поводження з дітьми та торгівлі ними.
Відсутність у державі системи ювенальної юстиції, орієнтованої на профілактичні заходи, призводить до збільшення кількості дітей, що перебувають у конфлікті з законом.
Основними причинами ситуації, що склалася, є:
• загальне зниження рівня життя населення, безробіття одного або й обох батьків, їх виїзди до інших країн чи регіонів з метою працевлаштування;
• збільшення кількості неблагополучних сімей та розлучень, асоціальна поведінка батьків, їх ухиляння або відсторонення від виконання своїх обов'язків стосовно виховання дітей, жорстокість і насильство у сім'ях;
• недостатнє фінансування навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, культури, соціального захисту;
• відсутність соціальних стандартів діяльності служб, що працюють з дітьми;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Громадські об’єднання в Україні» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Державне регулювання молодіжної та тендерної політики“ на сторінці 6. Приємного читання.
