Контроль та санкції

Громадські об’єднання в Україні

Фінансування політичних партій має бути прозорим, що потребує від політичних партій, зокрема:

• 1) ведення суворої звітності усіх надходжень та видатків, що мають подаватися принаймні раз на рік для перевірки незалежним ревізійним органом та оприлюднюватися;

• 2) розкриття осіб донорів, що надали підтримку вищу за певну межу.

Будь-які порушення у фінансуванні політичних партій мають тягнути за собою санкції, пропорційні серйозності порушення, зокрема втрата всього або частини державного фінансування в наступному році.

Будь-які порушення у фінансуванні виборчих кампаній тягнуть за собою для партії або кандидата санкції, пропорційні серйозності порушення, зокрема у вигляді втрати або повного чи часткового відшкодування державного фінансування, сплати штрафу або іншої фінансової санкції, або скасування результатів виборів.

Такі правила щодо накладення санкцій мають застосовувати обрані судді (конституційного або інших судів) згідно з законом. Асамблея Ради Європи рекомендує Комітету міністрів:

• 1) прийняти "спільні правила проти корупції у фінансуванні політичних партій і виборчих кампаній", враховуючи роботу Багатопрофільної групи з питань корупції відповідно до пропозицій її Робочої групи з питань фінансування політичних партій, сформульовані принципи та Правила, прийняті Венеціанською комісією у березні 2001 р.

• 2) запропонувати державам-членам прийняти законодавство з фінансування політичних партій та виборчих кампаній, засноване на вище сформульованих принципах, відображених у правилах Ради Європи.

Трансформація статусу партії як політичного інституту

Зміни в структурі та масштабах фінансування політичних партій вплинули на статус політичної партії як важливої ланки політичної системи суспільства. Його трансформація відбулася у декількох напрямах. Розглянемо найважливіші з них.

1. Політичні партії споконвічно виникли й функціонували як громадські організації. Ініціатором їхнього створення було суспільство. Феномен державного фінансування політичних партій навіть із формального боку девальвує (і дуже серйозно) їхній статус громадських організацій. Із початком державного фінансування партій, вони поступово втрачають незалежність, а отже, здатність повноцінно й не перекручено виражати інтереси тих верств суспільства, які вони представляють. Добре відомо, що фінансова підтримка й надання державою різних пільг і послуг для партій створює для держави можливість стати учасником керування їхньою діяльністю.

В останню чверть XX ст. у всіх країнах світу, що стали на шлях демократії, партійна система перетворюється в лідера організації делегування владних повноважень народу державним законотворчим і керуючим структурам. Є підстави вважати, що держава у власних інтересах й надалі усіма доступними способами впливатиме на діяльність партій. У свою чергу, партії будуть втрачати статус громадських організацій. Узагальнюючи, доцільно підкреслити, що державна участь у фінансуванні діяльності політичних партій, а також інші форми її допомоги у проведенні партійних заходів, нічого антигуманного в собі не несуть. Однак не можна забувати, якою гострою є боротьба за владу й питання про те, чи одержать її політичні сили, здатні розпорядитися нею на благо народу.

2. Зі збільшенням допомоги держави постає питання про відсутність аргументів, що давали б змогу класифікувати політичну партію як організацію громадянського суспільства.

У наукових публікаціях і періодиці розглядаються різні погляди стосовно цієї проблеми:

• партію розглядають як таку, що цілком відповідає критеріям організацій громадянського суспільства, іноді навіть як вищу форму;

• її не вважають організацією громадянського суспільства;

• партію розглядають як організацію громадянського суспільства до моменту, коли її представники входять у владні структури.

У наукових дослідженнях громадянського суспільства багато запитань, що перебувають у стадії дискусії. Що стосується поняття "організація громадянського суспільства", то тут практично погляди збігаються. Організацію громадянського суспільства ідентифікують як самоорганізоване і саморегульоване, автономне, незалежне від держави утворення.

Відповідно до наведених характеристик сучасні партії неможливо віднести до організацій громадянського суспільства. Більше того, у зв'язку з появою феномена "партії влади" деякі політичні партії втратили статус громадської організації не тільки в частині свого функціонування, але й відповідно факту їхнього утворення: очевидно, що ініціюють утворення "партії влади" певні владні структури.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Громадські об’єднання в Україні» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Контроль та санкції“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. МІСЦЕ І РОЛЬ ГРОМАДСЬКИХ ОБ'ЄДНАНЬ У ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ДЕРЖАВИ

  • Основні етапи розвитку громадських об'єднань в Україні

  • Перспективи розвитку громадських об'єднань в Україні

  • Розділ 2. ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ В УКРАЇНІ

  • Форми державного фінансування політичних партій

  • Заходи, які можуть вживатися до політичних партій

  • Європейські стандарти функціонування політичних партій

  • Державне фінансування

  • Контроль та санкції
  • Розділ 3. ПРОФСПІЛКИ ТА ОБ'ЄДНАННЯ ПІДПРИЄМЦІВ

  • Система профспілок

  • Припинення діяльності профспілок

  • Гарантії прав профспілок

  • Взаємодія профспілок і держави у вирішенні колективних трудових спорів

  • Організації роботодавців

  • Створення організації роботодавців

  • Права організацій роботодавців та їх об'єднань щодо захисту прав і законних інтересів своїх членів

  • Торгово-промислові палати

  • Порядок створення торгово-промислової палати

  • Діяльність Торгово-промислової палати України

  • Розділ 4. МОЛОДІЖНІ, ДИТЯЧІ ТА ЖІНОЧІ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Волонтерський рух в Україні

  • Жіночий рух та жіночі організації

  • Типологія сучасного жіночого руху в Україні

  • Державне регулювання молодіжної та тендерної політики

  • Розділ 5 РЕЛІГІЙНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Відокремлення школи від церкви (релігійних організацій)

  • Реєстрація та припинення діяльності релігійних організацій

  • Майновий стан релігійних організацій

  • Права громадян, пов'язані зі свободою віросповідання

  • Право не отримувати ідентифікаційні коди державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів

  • Державні органи та релігійні організації

  • Розділ 6. ВЕТЕРАНСЬКІ ТА ПАТРІОТИЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Козацькі організації

  • Державна підтримка ветеранських та патріотичних організацій

  • Розділ 7 ІНШІ ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Кредитні спілки

  • Члени кредитної спілки, їх права та обов'язки

  • Благодійні організації

  • Творчі спілки

  • Спортивні організації

  • Органи управління ФФУ

  • Президія ФФУ

  • Органи футбольного правосуддя

  • Розділ 8 ДІЯЛЬНІСТЬ ІНОЗЕМНИХ ТА МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УКРАЇНІ

  • Національні організації України – члени міжнародних організацій

  • Умови визнання суб'єктів олімпійського руху НОКом України.

  • Філії та відділення іноземних організацій, які діють на території України

  • Порядок реєстрації філій, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій зарубіжних держав в Україні

  • ВИСНОВКИ

  • БІБЛІОГРАФІЯ

  • Укази Президента України

  • Відомчі нормативні акти

  • Література