Правовий режим використання, відтворення, захисту і охорони лісів та тваринного світу.

Екологічне право

Збір рослин (їх частин) і грибів, занесених до Червоної книги України, у ході побічних лісокористувань забороняється.

Основні способи оформлення права спеціального лісокористування

Рис. 6.16. Основні способи оформлення права спеціального лісокористування

В лісовому законодавстві передбачений порядок заготівлі деревини, що регулюється: Лісовим кодексом України у редакції від 8 лютого 2006 року; Законом України "Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону" від 10 лютого 2000 року; "Порядок спеціального використання лісових ресурсів", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2007 року № 761 тощо.

Заготівля деревини в порядку спеціального використання здійснюється під час рубок головного користування.

Рубки головного користування – це заготівля стиглих і перестійних деревостанів в лісах України для отримання деревини. Здійснюються у межах затвердженої розрахункової лісосіки. Залежно від особливостей лісів, вони можуть бути:

• вибіркові – вирубується частина дерев перестійного і стиглого віку;

• поступові – вирубка деревостану за кілька прийомів;

• суцільні – весь деревостан вирубується повністю, за винятком насінників життєздатного підросту і молодняку, цінних і рідкісних видів дерев і чагарників;

• комбіновані – поєднання вищезазначених способів рубок.

Рубки, пов'язані зведенням лісового господарства, – це рубки освітлення прочищення, проріджування, прохідні рубки.

Інші рубки: вибіркові санітарні рубки, суцільні санітарні рубки лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші природні властивості; прокладення квартальних просік, догляд за підростом та за узліссям тощо.

Під час проведення заготівлі деревини не дозволяються вирубування та пошкодження цінних і рідкісних дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України та насінників і плюсових дерев.

Також у лісовому законодавстві передбачений порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів, що регулюється Лісовим кодексом України у редакції від 8 лютого 2006 року (ст. 72); "Порядком заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України", затвердженим постановою Кабінету Міністрів Україна від 23 квітня 1996 року № 449.

Заготівля другорядних лісових матеріалів – живиці, пнів, лубу, кори, деревної зелені, деревних соків – здійснюється з метою їх промислової переробки, розвитку лісових промислів і задоволення потреб населення; належить до спеціального використання, проводиться за плату на підставі спеціального дозволу – лісового квитка; що видається власниками чи постійними користувачами лісів.

Ліміт заготівлі другорядних лісових матеріалів затверджується обласними державними адміністраціями за поданням органів Держкомлісгоспу і за погодженням з органами Мінприроди.

З метою раціонального користування та охорони лісів в лісовому законодавстві України передбачені певні наукові, організаційно-економічні та інші заходи, що розробляються органами державного та громадського управління в галузі лісорозведення, лісовідновлення та лісокористування.

Наприклад, для встановлення щорічної науково-обґрунтованої норми заготівлі деревини, тобто розрахункової лісосіки, визначають за допомогою наукових та науково-практичних методів вік стиглості деревостанів. їх вік стиглості визначається, виходячи з основного цільового призначення лісів, функцій, які вони виконують, продуктивності, біологічних особливостей деревних порід, лісорослинних умов, природних зон, а також способів відновлення лісу.

Пропозиції та відповідні обґрунтування щодо розрахункової лісосіки готуються лісовпорядними організаціями.

Взагалі визначення сутності поняття "лісовпорядкування" та його зміст наведені в ЛКУ в статтях 45-48 (рис. 6.17)

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне право» автора Аніщенко В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правовий режим використання, відтворення, захисту і охорони лісів та тваринного світу.“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

  • Предмет та об'єкти екологічного права. Методи, принципи і функції екологічного права.

  • Екологічні правовідносини: зміст та особливосте Поняття про норми екологічного права.

  • Суб'єкти екологічного права. Поняття та види екологічних прав громадян. Обов'язки громадян у галузі екології Правові гарантії екологічних прав і свобод людини й громадянина та способи їх захисту.

  • Тема 2. ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ І ПРАВО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

  • Суб'єкти і об'єкти права власності на природні ресурси та його зміст.

  • Право природокористування: принципи, об'єкти та суб'єкти, правова класифікація видів природокористування.

  • Підстави виникнення та припинення права природокористування.

  • Тема 3. ПРАВОВІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Функції державного управління в галузі екології

  • Тема 4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

  • Класифікація екологічних правопорушень.

  • Тема 5. ОСНОВНІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ТА ЇХ РОЛЬ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ ТА ОХОРОНІ ДОВКІЛЛЯ

  • Роль діяльності органів внутрішніх справ у забезпеченні законності дій юридичними й фізичними особами в галузі природокористування та охорони довкілля.

  • ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

  • Правовий режим використання, відтворення і охорони вод та атмосферного повітря в Україні.

  • Правовий режим використання, відтворення, захисту і охорони лісів та тваринного світу.
  • Тема 7. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Й УМОВ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ

  • Правовий режим використання та охорони курортних, лікувально-оздоровчих зон і курортів, рекреаційних зон, виключної (морської) економічної зони та науково цінних природних комплексів.

  • Тема 8. МІЖНАРОДНЕ ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО ТА СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ

  • Міжнародний організаційний механізм охорони навколишнього середовища.

  • Екологічне співробітництво країн – членів СНД, в тому числі України.

  • Міжнародно-правова відповідальність за екологічні правопорушення.