Особливості аналізу оптимізації центральних органів виконавчої влади в нормативно-правових актах

Державне управління та виконавча влада в Україні

Треба зауважити, що стрункої системи органів виконавчої влади в Конституції України не виписано. В принципі, ця особливість притаманна і конституціям інших держав. Очевидно, це пов'язано з необхідністю забезпечити гнучкість при створенні, реорганізації чи ліквідації органів виконавчої влади, адже в іншому випадку будь-яка така зміна буде вимагати змін до конституції, що далеко не завжди просто.

Згідно із п. 12 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються організація та діяльність органів виконавчої влади.

Про систему міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в Конституції України згадується виключно епізодично, а саме: Комітет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади (п. 9 ст. 116 Конституції). Зауважимо, що до відновлення дії окремих положень Конституції України від 21 лютого 2014 року Президент України утворював, реорганізовував та ліквідовував за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади (п. 15 ст. 106 Конституції), а Прем'єр-міністр України входив із поданням до Президента України про утворення, реорганізацію та ліквідацію міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на утримання цих органів (ст. 114 Конституції).

Разом із тим, всупереч п. 12 ст. 92 Конституції України, діяльність міністерств, інших ЦОВВ тривалий час (фактично до квітня 2011 р. – набрання чинності Законом України "Про центральні органи виконавчої влади") регулювалася Указами Президента України: № 179/96 від 12.03.1996 р. – щодо положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади України та № 1572/99 від 15.12.1999 р.-щодо системи ЦОВВ. Однак у Конституції України немає жодних норм, які б дозволяли саме Президенту України встановлювати систему органів виконавчої влади та вилучали б ці повноваження від Уряду. Саме Укази № 179/96 та № 1572/99 у поза- конституційний спосіб практично формували виконавчу владу до квітня 2011 року. Згадані Укази впроваджували такі основні правила:

• 1) за Указом № 179/96:

  – міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади України (далі міністерство) є центральним органом державної виконавчої влади, підпорядкованим Кабінету Міністрів України. Міністерство реалізує державну політику у відповідній галузі;

  – міністерство у своїй діяльності керується Конституцією України (1978 р.), Конституційним Договором, законами України, постановами Верховної Ради України (далі – ВРУ), указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженням КМУ, а також положенням про міністерство. Міністерство узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції про вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України, КМУ. У межах своїх повноважень міністерство організовує виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією;

  – міністерство у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим (далі – АРК), органами місцевого самоврядування, представницькими органами, а також з відповідними органами інших держав;

  – міністерство в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує та контролює їх виконання. У випадках, передбачених законодавством, рішення міністерства є обов'язковими для виконання центральними га місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, представницькими органами, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності та громадянами. Нормативно- правові акти міністерства підлягають державній реєстрації у Міністерстві юстиції України в порядку, встановленому законодавством. Міністерство у разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та представницькими органами спільні акти;

  – міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади очолює міністр (керівник), якого призначає Президент України;

  – для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції міністерства, обговорення найважливіших напрямів його діяльності та розвитку галузі у міністерстві утворюється колегія у складі міністра (керівника), заступників міністра (керівника) за посадою, а також інших керівних працівників міністерства. Членів колегії затверджує КМУ. Рішення колегії впроваджуються наказами міністерства;

  – міністерство є юридичною особою, має самостійний ба-

лане, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.

• 2) за Указом № 1572/99:

  – до системи ЦОВВ України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та ЦОВВ зі спеціальним статусом. ЦОВВ діють на підставі положень, які затверджує Президент України. Керівників ЦОВВ призначає на посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України. Повноваження керівників ЦОВВ на цих посадах припиняє Президент України;

  – ЦОВВ можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізовуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством. Керівників територіальних органів міністерства призначає на посади та звільняє з посад у встановленому порядку міністр, іншого центрального органу виконавчої влади – керівник цього органу;

  – для забезпечення реалізації державної політики в особливо важливих сферах діяльності та державного управління ними у складі окремих ЦОВВ зі спеціальним статусом у межах коштів, передбачених на їх утримання, можуть бути утворені відповідні департаменти (служби). Утворення департаменту (служби), призначення на посаду і звільнення з посади його керівника та затвердження положення про департамент (службу) здійснює Президент України;

  – Кабінет Міністрів України в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, може утворювати урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції). Ці органи утворюються і діють у складі відповідного ЦОВВ. Урядові органи державного управління здійснюють: управління окремими підгалузями або сферами діяльності; контрольно-наглядові функції; регулятивні та дозвільно-реєстраційні функції щодо фізичних і юридичних осіб. Керівники урядових органів державного управління призначаються на посади та звільняються з посад Кабінетом Міністрів України за поданням керівника відповідного ЦОВВ. Положення про урядовий орган державного управління затверджується КМУ.

Отже, наведені правила в цілому правильно наголошують на підзаконній діяльності ЦОВВ, а також на тому, що акти ЦОВВ видаються в межах повноважень відповідного органу, на основі та на виконання актів законодавства та підлягають державній реєстрації у Міністерстві юстиції України. На підставі Указу № 1572/99 іншим Указом – "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" від 15.12.1999 р. № 1573/99 – була затверджена схема організації центральних органів виконавчої влади. Таким чином, Указом № 1572/99 вперше органи виконавчої влади було організовано як систему.

Водночас, треба зауважити, що згадані Укази № 179/96 та № 1572/99 втрутилися у сферу регулювання законом (п. 12 ст. 92 Конституції України, п. З ст. 18 Конституційного Договору), вони є суперечливими між собою. Так, Указ № 179/96 розглядає всі органи виконавчої влади однаковими за своїм призначенням, у той час, як Указ № 1572/99 диференціює їх за функціональним призначенням. При цьому Указом № 1572/99 відповідні зміни в Указ № 179/96 не вносяться. Більше того, не виправляється очевидна застарілість Указу № 179/96, який містить посилання на скасований після прийняття цього Указу Конституційний Договір. Крім того, за Указом № 1572/99 керівників ЦОВВ призначає на посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України, а в Указі № 179/96 застереження про подання Прем'єр-міністра відсутнє. Таким чином, обидва вказані Укази на даний момент вважаються діючими, навіть після прийняття Указу Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 09.12.2010 р. № 1085/2010 та Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", при цьому Указ № 1573/99, прийнятий у той самий день, що й Указ № 1572/99, був згаданий в Указі № 1085/2010 як такий, що скасовується, а Указ № 1572/99 – ні.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державне управління та виконавча влада в Україні» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості аналізу оптимізації центральних органів виконавчої влади в нормативно-правових актах“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ

  • Форми та методи державного управління

  • Забезпечення законності та дисципліни у сфері державного управління

  • Контроль і нагляд, їх види як способи забезпечення законності та дисципліни у сфері державного управління

  • Контроль з боку органів законодавчої влади (парламентський контроль)

  • Контроль з боку Кабінету Міністрів України як вищого органу державної виконавчої влади

  • Контроль з боку місцевих органів виконавчої влади

  • Контроль з боку спеціалізованих контролюючих органів

  • Контроль з боку органів місцевого самоврядування

  • Контроль з боку органів судової влади

  • Звернення громадян як спосіб забезпечення законності та дисципліни в державному управлінні

  • Основні напрями вдосконалення державного управління згідно з положеннями Концепції адміністративної реформи в Україні

  • Розділ 2. ВИКОНАВЧА ВЛАДА

  • Види та система органів виконавчої влади

  • Кабінет Міністрів України – вищий орган виконавчої влади, його завдання, структура, порядок формування та повноваження

  • Центральні органи виконавчої влади, їх види, класифікація та правове становище

  • Місцеві органи виконавчої влади, їх система, повноваження та правове становище

  • Особливості аналізу оптимізації центральних органів виконавчої влади в нормативно-правових актах
  • Співвідношення виконавчої влади, державного управління й адміністративного права

  • Розділ 3. ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ІНШІ СУБ'ЄКТИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

  • Концепція місцевого самоврядування в Європейській Хартії місцевого самоврядування та Конституції України

  • Система органів місцевого самоврядування

  • Представницькі органи місцевого самоврядування

  • Добровільне об'єднання територіальних громад – важлива складова реформування системи місцевого самоврядування та територіальної організації влади

  • Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування