РОЗДІЛ IV. ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ

2. З приводу постановлення рішень по цій категорії справ Пленум Верховного Суду у своїй постанові зазначає, що рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для органів, які реєструють такі факти або оформляють права, що виникають у зв’язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акта цивільного стану орган реєстрації актів цивільного стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду. При постанов- ленні рішення в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суди повинні мати на увазі, що відповідно до особливостей окремого провадження правила статей 84, 88 ЦПК України про розподіл судових витрат та відшкодування витрат на правову допомогу у цих справах не застосовуються (п. 18 постанови).

3. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

4. Рішення суду набирає законної сили в загальному порядку, а тому може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Глава 7. РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВ НА ВТРАЧЕНІ ЦІННІ ПАПЕРИ НА ПРЕД’ЯВНИКА ТА ВЕКСЕЛІ

Стаття 260. Підсудність

1. Особа, яка втратила цінний папір на пред’явника або вексель, може звернутися до суду із заявою про визнання їх недійсними і про відновлення її прав на втрачений цінний папір.

2. Заява подається до суду за місцезнаходженням емітента цінного папера на пред’явника або за місцем платежу за векселем.

1. В ч. 1 коментованої статті визначено, які саме документи можуть бути відновлені в порядку окремого провадження.

Відповідно до ст. 194 ЦК України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов’язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються (ч. 2 ст. 194 ЦК).

Визначення цінного папера міститься і в Законі «Про цінні папери та фондовий ринок», за яким цінні папери — документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов’язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

2. Відповідно до вищезазначених законодавчих актів цінні папери класифікуються на групи та види. Цінні папери можуть бути за порядком їх розміщення (видачі) поділяються на емісійні та неемісійні; за формою існування поділяються на документарні та бездокументарні; за формою випуску можуть бути на пред’явника, іменні або ордерні.

Цінні папери на пред’явника обертаються вільно, тобто передаються від однієї особи іншій простим врученням. Іменний цінний папір — це такий вид цінного папера, що надає можливість здійснення виражених в ньому прав в тому випадку, якщо держатель зазначений як уповноважений суб’єкт в тексті цінного папера. Іменний цінний папір може бути переданий тільки в порядку переуступки вимоги. Права, посвідчені ордерним цінним папером, передаються шляхом вчинення на цьому папері індосаменту. Індосант відповідає за наявність та здійснення цього права.

Отже, навіть якщо особа незаконно заволодіє іменним цінним папером, вона не зможе скористатися правами, які ним посвідчуються. В такому випадку законному держателю іменного цінного папера, у разі його втрати, немає необхідності звертатися до суду з метою відновлення прав, посвідчених останнім або визнання його недійсним.

3. Відновлення прав, посвідчених цінним папером на пред’явника, або визнання його недійсним здійснюється в порядку окремого провадження відповідно до положень цієї глави. Це єдиний спосіб захисту прав законного держателя цінного папера на пред’явника, оскільки виконання боржником зобов’язання, що випливає з цінного папера на пред’явника, вважається належним виконанням незалежно від того чи пред’явник законно володів цінним папером, чи ні.

4. Крім відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника відповідно до положень цієї глави здійснюється відновлення прав на втрачені векселі.

Статтею 14 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель — цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

5. Заява подається до суду за місцезнаходженням емітента цінного папера на пред’явника або за місцем платежу за векселем.

Емітентом цінних паперів може бути юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов’язання щодо них перед їх власниками і у випадках, передбачених законодавством, фізична особа.

Місце платежу за векселем визначається за згодою сторін і є обов’язковим реквізитом векселя. Проте, якщо такий реквізит відсутній у векселі, то місцем платежу вважається місце, позначене поруч з найменуванням платника (у переказному векселі) або місце складання документа (для простого векселя).