РОЗДІЛ IV. ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ

1. Приймаючи заяву до розгляду, суддя повинен перевірити, чи відповідає форма і зміст такої заяви як загальним вимогам, так і вимогам даної статті.

В заяві обов’язково повинні міститись відомості про заявника (усиновителя): ім’я, місце проживання тощо. З метою встановлення відомостей про стан здоров’я усиновителя та його матеріального становища до заяви можуть бути подані медичний висновок про стан здоров’я заявника, довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи, документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням. Доцільно вказувати докази того, що заявник відповідає вимогам для усиновителя, що встановлені ст. 211 СК України.

В заяві зазначаються відомості про дитину, яку усиновляють: ім’я, вік дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров’я дитини. Наказом МОЗ України від 02.09.2008 р. № 510 затверджено Перелік захворювань, які дають право на усиновлення хворих дітей без дотримання строків перебування на обліку в Державному департаменті з усиновлення та захисту прав дитини при Міністерстві України у справах сім’ї, молоді та спорту.

Частини 3 — 5 даної статті встановлюють додаткові документи, які необхідно подавати до заяви у випадку усиновлення дитини особами, які не є громадянами України, та усиновлення громадянами України дітей, які не є громадянами України.

У випадку усиновлення повнолітньої особи заява про усиновлення повинна містити дані про відсутність матері, батька або позбавлення піклування, а також згоду цієї особи на її усиновлення.

2. У разі, якщо заява про усиновлення не відповідає вимогам ст. 252 ЦПК, вона залишається без руху.

Стаття 253. Підготовка справи до розгляду

1. Суддя під час підготовки справи про усиновлення дитини до розгляду вирішує питання про участь у ній як заінтересованих осіб відповідного органу опіки та піклування, а у справах, провадження в яких відкрито за заявами іноземних громадян, — уповноваженого органу виконавчої влади.

2. Орган опіки та піклування повинен подати суду висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.

3. До висновку органу опіки та піклування мають бути додані:

1) акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання;

2) свідоцтво про народження дитини;

3) медичний висновок про стан здоров’я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток;

4) у випадках, встановлених законом, згода батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров’я або навчального закладу, а також самої дитини на усиновлення.

Суд у разі необхідності може вимагати подання інших документів.

1. У розгляді справи про усиновлення може брати участь, як заінтересована особа, орган опіки та піклування, а у справах за заявами іноземних громадян — уповноважений орган виконавчої влади, яким є Центр по усиновленню дітей при Міністерстві освіти і науки України.

З висновком про доцільність усиновлення і відповідність його інтересам дитини в судовому засіданні повинні виступати представники органів опіки та піклування або Центру по усиновленню дітей при Міністерстві освіти і науки України. Тому в стадії підготовки справи вони мають бути повідомлені про час і місце судового засідання.

До висновку мають бути додані документи, зазначені в частині 3 даної статті. Зокрема, відповідно до статті 217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків. Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Угода про надання усиновлювачем плати за згоду на усиновлення дитини батькам, опікунам чи іншим особам, з якими вона проживає, є нікчемною. Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку. Якщо мати чи батько дитини є неповнолітніми, крім їхньої згоди на усиновлення потрібна згода їхніх батьків. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

2. Згідно ст. 218 СК України для усиновлення дитини потрібна її згода. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв’язку з віком або станом здоров’я не усвідомлює факту усиновлення. Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім’ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

Стаття 220 СК України встановлює обов’язковість письмової згоди другого з подружжя, засвідченої нотаріально, у разі усиновлення дитини одним із подружжя.