РОЗДІЛ IV. ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.

— забезпечити право усиновленої дитини зберігати громадянство України до досягнення нею 18 років;

— подавати консульській установі чи дипломатичному представництву України не менш як один раз на рік протягом перших трьох років після усиновлення та в подальшому один раз на три роки до досягнення дитиною вісімнадцяти років звіт про умови проживання та стан здоров’я усиновленої дитини за формою згідно з додатком 5;

— надавати можливість представникові консульської установи чи дипломатичного представництва України спілкуватися з дитиною;

— повідомляти консульську установу чи дипломатичне представництво України про зміну місця проживання усиновленої дитини; Зазначені документи іноземців легалізуються (крім копії паспорта або іншого документа, що посвідчує особу) у відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, і подаються разом з їх перекладом на українську мову Державному департаменту з усиновлення та захисту прав дитини.

Також іноземці мають надати інші документи, передбачені п. 33 вищевказаного Порядку.

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів (Департамент — протягом 20 робочих днів) після надходження заяви та всіх необхідних документів перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства, проводить бесіду із заявниками, з’ясовує мотиви усиновлення, ставлення до виховання дітей. У разі коли усиновлення здійснюється одним із подружжя, з’ясовуються причини, з яких другий з подружжя не бажає бути усиновлювачем, та його ставлення до намірів дружини (чоловіка) усиновити дитину, складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок і в разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі із занесенням даних про них до Книги обліку кандидатів в усиновлювачі.

Заява про усиновлення подається в місцевий суд за місцем проживання дитини або повнолітньої особи, яку збирається усиновити заявник.

Провадження у справах про усиновлення потрібно відрізняти від провадження про встановлення факту усиновлення, яке здійснюється за правилами провадження у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення. У даному виді провадження встановлюється факт усиновлення, яке відбулось у минулому. Метою даного провадження є підтвердження факту усиновлення рішенням суду, якщо цей факт неможливо підтвердити іншими документами (наприклад, документи були втрачені). Цей вид провадження відрізняється також правилами про підсудність, вимогами до заяви, яка подається до суду та змістом рішення суду у даних справах.


Стаття 252. Зміст заяви


1. Заява про усиновлення дитини повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім’я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім’я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров’я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір’ю або батьком дитини.

2. До заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані такі документи:

1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, — при усиновленні дитини одним із подружжя;

2) медичний висновок про стан здоров’я заявника;

3) довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;

4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;

5) інші документи, визначені законом.

3. До заяви про усиновлення дитини особами без громадянства, що постійно проживають за межами України, або іноземцями, крім документів, зазначених у частині другій цієї статті, додаються дозвіл уповноваженого органу виконавчої влади, висновок компетентного органу відповідної держави про умови їх життя і можливість бути усиновлювачами, дозвіл компетентного органу відповідної держави на в’їзд усиновленої дитини та її постійне проживання на території цієї держави, зобов’язання усиновлювача, оформлене в нотаріальному порядку, про надання представникам дипломатичної установи України за кордоном інформації про усиновлену дитину та можливості спілкування з дитиною.

4. До заяви громадян України про усиновлення дитини, яка є громадянином іншої держави, крім документів, зазначених у частині другій цієї статті, додаються згода законного представника дитини та згода компетентного органу держави, громадянином якої є дитина.

5. Документи усиновлювачів, які є громадянами інших держав, мають бути у встановленому законодавством порядку легалізовані, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Такі документи повинні бути перекладені українською мовою, а переклад має бути засвідчений нотаріально.

6. Заява про усиновлення повнолітньої особи повинна містити відомості, зазначені у частині першій цієї статті, а також дані про відсутність матері, батька або позбавлення піклування. До заяви мають бути додані документи, зазначені у пункті 1 частини другої цієї статті, а також згода особи на усиновлення.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.» автора Теліпко В.Е. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ IV. ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ“ на сторінці 16. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи