РОЗДІЛ III. ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

— Підсумовуй найважливіше. Промову доцільно закінчувати висновками про те, які докази підтверджують аргументи промовця, та яке рішення мав би прийняти суд.

— Будь точним у фактах. Точність свідчить про володіння матеріалами справи, належну підготовку до промови, а отже надає вашим словам впевненості, переконливості. Слід пам’ятати, що «справа вирішується фактами, а не словами».

— Контролюй тривалість промови. Хороша промова має бути завершена тоді, коли у судді вперше з’явилася така думка. Суд першої інстанції не вправі обмежити тривалість промов, але занадто велика промова розсіює увагу суду. Намагайтеся, що б промова була короткою, на скільки це можливо. Пам’ятайте: в словах розчиняється думка.

— Обери темп, динаміку промови. Застосовуй паузи, повтори та ін. Промова, якою б вона логічною не була, не справить враження, якщо суддя її не почув. Одне із завдань промовця — тримати увагу судді, слідкувати, що б він зрозумів кожне промовлене слово. Під час виступу треба спостерігати за суддею. Бачите, суддя щось не зрозумів — роз’ясніть, недочув — наголосіть, не запам’ятав — акцентуйте, засинає — змініть інтонацію.

4. Певні особливості має захисна промова. Її мета — спростувати тезу позивача і обґрунтувати власну. Поряд із загальними рекомендаціями, при підготовці захисної промови потрібно враховувати й таке:

— Не повторювати сильних аргументів противника. На противагу цим аргументам треба наводити свої. Клин клином вибивають. Людська пам’ять влаштована так, що найкраще запам’ятовується останнє.

— Не доказуй, коли можна заперечити. Це особливо торкається аргументів безпідставних, надуманих.

— Не заперечуй факти, заперечуй їх оцінку. Очевидні або доведені факти заперечувати недоцільно. Але одні й ті самі факти можуть по-різному оцінюватися сторонами. Враховуйте мотиви, обстановку та інші фактори, які не враховував супротивник, але які впливають на оцінку факту. Оцінку окремих фактів потрібно робити в сукупності з іншими доказами.

— Користуйся фактами та аргументами, які противник визнав або не заперечив. Це демонструє суду безсилість противника перед цими фактами та аргументами.

— Використовуй нейтралізовані докази, надані противником. За словами Р. Гарріса, самий вдалий прийом судового захисту — спростовувати позов показаннями тих, хто покликаний для його доведення. З невдалого свідка противника потрібно робити важливу фігуру, надавати його показанням великого значення.

5. У промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється.

6. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Репліка — це коротка відповідь на почуте у судовій промові протилежної сторони. Репліка адресується конкретній особі. Ця особа має право на відповідь. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.

Стаття 194. Повернення до з’ясування обставин у справі

1. Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з’ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з’ясування обставин у справі. Після закінчення з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку.

1. Якщо під час судових дебатів у суду чи в осіб, які беруть участь у справі, виникає необхідність з’ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з’ясування обставин у справі.

Це робиться для того, щоб втілити принцип об’єктивності, повноти та достовірності дослідження всіх обставин справи.

2. Щоб не порушувати процесуальний порядок, після закінчення з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку відповідно до правил цивільного судочинства.

Стаття 195. Вихід суду для ухвалення рішення

1. Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для прийняття судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення.