РОЗДІЛ X. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМНИХ ОСІБ

7) інші дані, якщо це передбачено відповідним міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або цього вимагає іноземний суд, який виконуватиме доручення.

3. Судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

4. Судове доручення про надання правової допомоги, процесуальні та інші документи, що до нього додаються, засвідчуються підписом судді, який складає доручення, та скріплюються гербовою печаткою.

(Доповнено статтею 416 згідно із Законом України від 21.01.2010р. № 1837-VІ)

1. Коментована стаття встановлює вимоги до форми і змісту судового доручення про надання правової допомоги, з яким звертається суд України до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави відповідно до статті 415 цього Кодексу.

2. Згідно частини першої коментованої статті ЦПК України судове доручення про надання правової допомоги, з яким звертається суд України до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави, має відповідати вимогам відповідного міжнародного договору з цією іноземною державою, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Якщо такого договору не укладено, судове доручення складається за правилами, встановленими частинами другою, третьою і четвертою цієї статті ЦПК.

Так, у разі, якщо немає міжнародного договору з іноземною державою, до суду або іншого компетентного органу якої звертається суд України із судовим дорученням, останнє має містити дані, перелік яких міститься у частині другій коментованої статті. Цей перелік не є вичерпним, оскільки передбачає необхідність включення до нього інших окрім зазначених у частині другій цієї статті даних, у випадках, якщо це передбачено відповідним міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України або цього вимагає іноземний суд, який виконуватиме доручення.

Судове доручення оформлюється українською мовою. До нього обов’язково додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Судове доручення, процесуальні та інші документи, що до нього додаються, засвідчуються підписом судді, який складає доручення, та скріплюються гербовою печаткою відповідного суду.

Стаття 417. Виконання в Україні судових доручень іноземних судів

1. Суди України виконують доручення іноземних судів про надання правової допомоги щодо вручення викликів до суду чи інших документів, допиту сторін чи свідків, проведення експертизи чи огляду на місці, вчинення інших процесуальних дій, переданих їм у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено, — дипломатичними каналами.

2. Судове доручення не приймається до виконання, у разі якщо воно:

1) може призвести до порушення суверенітету України або створити загрозу її національній безпеці;

2) не належить до юрисдикції цього суду;

3) суперечить законам або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

3. Виконання судового доручення здійснюється відповідно до цього Кодексу. На прохання іноземного суду процесуальні дії можуть вчинятися під час виконання судового доручення із застосуванням права іншої держави, якщо таке застосування не суперечить законам України.

4. У разі надходження від іноземного суду прохання щодо особистої присутності його уповноважених представників чи учасників судового розгляду під час виконання судового доручення суд України, який виконує доручення, вирішує питання про надання згоди щодо такої участі.

5. Виконання судового доручення підтверджується протоколом судового засідання, іншими документами, складеними чи отриманими під час виконання доручення, що засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою.

6. У разі якщо немає можливості виконати доручення іноземного суду, суд України у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або якщо міжнародний договір не укладено, — дипломатичними каналами, повертає таке доручення іноземному суду без виконання із зазначенням причин та подає відповідні документи, що це підтверджують.