• “слідова картина” в її широкій інтерпретації;
• особа злочинця.
Наведені вище структури криміналістичної характеристики, що їх запропоновано останнім часом, також містять здебільшого елементи, які можна звести до чотирьох основних, зазначених М. Салтевським і підтриманих окремими ученими (В. Лисиченком, П. Кубраком, В. Чаюком та ін.).
При побудові криміналістичної характеристики слід використовувати структуру криміналістичної характеристики, запропоновану М. Салтевським, бо вона найповніше відображає криміналістично значущі ознаки злочинів. У кожному виді (групі) або конкретному злочині структура криміналістичної характеристики може конкретизуватися, змінювати свої параметри: якісний і кількісний склад криміналістично значущих ознак, зв’язки між ними; у взаємодію можуть вступати нові об’єкти або може змінюватися спосіб такої взаємодії. Тому структуру криміналістичної характеристики необхідно вивчати відповідно до кожної конкретної методики розслідування.
Криміналістична характеристика має такі особливості.
По-перше, криміналістична характеристика — це упорядкована сукупність інформації про криміналістично значущі ознаки злочину, а не процесу розслідування, тому недоцільно деталізувати дані про виявлення злочинів, етапи розслідування, шляхи доказування, напрями розслідування, особливості перевірки версій тощо, які належать саме до процесу розслідування.
По-друге, не слід виокремлювати такі елементи криміналістичної характеристики, як дані, що не належать до предмета дослідження криміналістики, а досліджуються іншими науками, зокрема кримінологією, кримінальним правом, кримінальним процесом та іншими. А тому недоцільно виділяти дані про динаміку, структуру і суспільну небезпеку злочину; про причини і умови, що призводять до вчинення злочину; про стан і особливості боротьби з окремими категоріями злочинів; про політичні, соціальні і кримінально-правові наслідки злочинних дій тощо.
По-третє, не варто також виокремлювати криміналістичну класифікацію злочинів, слідчі ситуації, предмет доказування, оскільки в цьому разі розглядаються різнопланові поняття, непорівнянні між собою. Це зазначали В. Образцов, В. Анцифіров, Л. Драпкін, М. Селіванов, О. Філіппов, Р. Бєлкін.
По-четверте, недоцільно також включати до криміналістичної характеристики сукупності відомостей про дії злочинців, спрямовані на маскування злочинів і їх слідів; умови охорони предметів, на які вчинено замах; склад учасників злочинних груп і наявність у них професійних або злочинних навичок; хитрощі поведінки злочинців; механізми слідоутворення тощо, які є частинами сукупностей відомостей, що характеризують відповідно способи вчинення злочину.
Список використаної та рекомендованої літератури1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. — К., 1997. — 80 с.
2. Кримінальний кодекс України. — К., 2001. — 160 с.
3. Кримінально-процесуальний кодекс України. — К., 2001. — 208 с.
4. Цивільний кодекс України. — К., 2004. — 416 с.
5. Аленин Ю. П. Выявление и расследование очагов преступлений: теория и практика. — Одесса: Юрид. ин-т ОГУ, 1996. — 267 с.
6. Аленин Ю. П., Тихонов В. В. Особенности расследования тяжких преступлений против личности. — Одесса; К.: АО БАХВА, 1996.
7. Бахин В. П, Карпов Н. С. Преступная деятельность как объект криминалистического изучения. — К., 1999.
8. Бахин В. П., Биленчук П. Д., Ковалева В. В. Криминалистические рекомендации. — К., 1990.
9. Бахин В. П. Особенности расследования заказных убийств: Лекция. — К., 2001. — 48 с.
10. Бахин В. П. Следственная практика: проблемы изучения и совершенствования. — К.: Лыбидь, 1991. — 142 с.
11. Бахін В. П, Садченко О. О., Кузьмічов В. С. Потреби слідчої практики. — К., 1993.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів» автора Біленчук П.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина ІІІ Теорія, методологія і практика розслідування злочинів“ на сторінці 9. Приємного читання.