Розділ «Частина ІІІ Теорія, методологія і практика розслідування злочинів»

Криміналістична характеристика — це сукупність взаємопов’язаних загальних, індивідуальних ознак злочину, які виявляються в основному у способі, механізмі та обстановці його вчинення, в окремих рисах особи, його суб’єкта, а інколи і в інших ознаках злочинної дії (М. Яблоков, 1980). Криміналістична характеристика становить систему опису криміналістично важливих ознак виду, групи та окремого злочину, які виявляються в особливостях способу, механізму та обстановки їх вчинення (І. Герасимов, 1990). Криміналістичною характеристикою є сукупність таких даних, які сприяють розкриттю злочину, мають криміналістичне значення (І. Пантелєєв, 1988).

Криміналістична характеристика, на думку В. Танасевича та В. Образцова, це сукупність даних стосовно механізму вчинення злочину, засобів відображення, відображуваних, відображаючих об’єктів, які взаємодіють між собою, особливостей та джерел інформації, яка має значення для розкриття певних категорій злочинів за допомогою застосування зумовлених ними криміналістичних засобів, прийомів і методів, а також розробки наукових рекомендацій щодо оптимального вирішення цього завдання (1977).

Криміналістична характеристика, на думку Р. Бєлкіна, повинна включати характеристику вихідної інформації, системи даних стосовно способу вчинення і розкриття злочину та типових умов його застосування, особи очевидного злочинця, очевидних мотивів і мети злочину, окремих обставин здійснення злочину (місце, час, умови). В. Гавло визначає криміналістичну характеристику як поняття різного ступеня абстракції (1979). В. Шиканов у криміналістичній характеристиці вбачає вірогідну модель, що використовується слідчим як об’єктивна інформація (1983).

Криміналістична характеристика, згідно з О. Колесніченком, це система відомостей про криміналістично значущі ознаки злочинів певного виду, що відображає закономірні зв’язки між ними і служить побудові і перевірці слідчих версій для вирішення основних завдань розслідування. М. Салтевський вважає, що криміналістична характеристика — це інформаційна модель, що становить собою якісно-кількісний опис типових ознак конкретного виду (групи) злочинів. В. Гончаренко, Г Кушнір, В. Подпалий запропонували таке визначення: “Криміналістична характеристика — ідеальна сукупність криміналістично значущих елементів і їх ознак про закономірності механізму конкретного виду злочину і закономірності формування джерел доказової інформації, що сприяють швидкому і ефективному розкриттю та розслідуванню злочинів”. Таким чином, криміналістична характеристика — не просто опис, інформація стосовно криміналістично важливих ознак, а кількісно-якісний опис, який відображає кореляційні зв’язки між ознаками, дає змогу будувати прогностичні моделі розслідуваних подій, а також криміналістичні версії стосовно розшукуваних об’єктів, конкретних осіб, причетних до злочину.

Отже, криміналістична характеристика — це модель системи зведених відомостей про криміналістично значущі ознаки виду, групи або конкретного злочину.

Позитивними ознаками запропонованої дефініції є такі положення:

• запропонована дефініція чітка і лаконічна;

• інформацію про ознаки упорядковано в модель. Модель — це штучно створений об’єкт у вигляді схеми, малюнка, логіко-математичних знакових формул, фізичної конструкції тощо, який стосовно досліджуваного об’єкта відображає і відтворює в простішому, зменшеному вигляді структуру, властивості, взаємозв’язки і відношення між елементами цього об’єкта, безпосереднє вивчення якого пов’язано з певними труднощами, великими витратами коштів і енергії або просто недоступне. Моделювання полегшує процес отримання інформації про предмет, що нас цікавить;

• у модель зведено не будь-яку сукупність відомостей про криміналістично значущі ознаки, а їх систему, тобто об’єднано взаємопов’язані і розміщені у відповідному порядку елементи (частини) цілісного утворення;

• дотримано інформаційний підхід;

• запропоноване визначення наочно і стисло формулює основний зміст поняття криміналістичної характеристики злочинів.

Вчення про криміналістичну характеристику злочинів як вихідна теоретична і інформаційна база побудови методичних рекомендацій є складовою завершального розділу криміналістики — криміналістичної методики. Загальні положення криміналістичної характеристики входять як важливий компонент до загальнотеоретичної частини криміналістичної методики. Криміналістична характеристика окремої категорії злочинів є елементом структури методики їх розслідування.

4.2.3. Основні елементи криміналістичної характеристики окремих видів злочинів

Найбільш дискусійним у теорії криміналістичної характеристики є питання про якісний і кількісний склад елементів криміналістичної характеристики злочинів. Л. Сергєєв одним з перших виокремив такі її елементи: особливості способів і слідів певних видів злочинів; обставини, що характеризують учасників злочину, та їх злочинні зв’язки; об’єктивний бік, час, місце і обстановка вчинення злочину; об’єкт замаху та інші, а також взаємозв’язок перелічених чинників.

На думку С. Мітрічева, при вивченні методики розслідування окремих видів злочинів слід звертати увагу на типові ознаки, що мають криміналістичне значення, на особливості цього виду злочину, що виражаються у способах його вчинення, характерних слідах, професіональних і злочинних навичках злочинця, тобто на все те, що є типовим, загальним і включається у криміналістичну характеристику окремих видів злочинів. Видова криміналістична характеристика повинна включати найбільшу кількість ознак, що мають криміналістичне значення. Таким чином, не розкриваючи загального поняття криміналістичної характеристики, С. Мітрічев зробив спробу визначити її зміст і назвав три основні взаємопов’язані елементи: спосіб вчинення злочину; сліди, що їх залишає злочинець; особа злочинця. При цьому автор зазначив, що цими елементами зміст криміналістичної характеристики не вичерпується, тому що вона повинна охоплювати найбільшу кількість ознак, які мають криміналістичне значення.

В. Танасевич і В. Образцов виокремили такі елементи криміналістичної характеристики: спосіб вчинення злочину; обстановка вчинення злочину; умови охорони об’єкта від замаху (включаючи характеристику осіб, пов’язаних із забезпеченням недоторканності благ, на які вчинено замах); маскування, спрямоване на приховання слідів злочину і осіб, що його вчинили; особа злочинця і спосіб його поведінки до і після вчинення злочину.

Своє бачення змісту криміналістичної характеристики запропонував В. Гавло, який виокремив такі елементи: ситуація, що виникла перед вчиненням злочину; спосіб злочину (підготовка, вчинення, приховання); реальна слідча ситуація, що склалася на момент порушення кримінальної справи; ситуація розслідування на початковому етапі, на момент пред’явлення обвинувачення і після нього.

До елементів криміналістичної характеристики С. Винокуров включив типові ситуації вчинення злочину, спосіб вчинення злочину; слідчі (типові) ситуації; коло обставин, що підлягають встановленню на першочерговому етапі розслідування.

О. Філіппов до переліку основних елементів криміналістичної характеристики включив: безпосередній предмет злочинного замаху; спосіб вчинення і приховання злочину; обставини, за яких готувався і був вчинений злочин (час, місце, умови охорони об’єкта тощо); особливості слідів, що їх залишає злочинець (механізм слідоутворення в широкому розумінні); особа злочинця і потерпілого (включаючи і мотиви злочину).

А. Баянов виокремив п’ять елементів криміналістичної характеристики: спосіб підготовки, вчинення і приховання злочину; предмет і наслідки злочинного замаху; особа потерпілого; особа злочинця; мотив і мета вчинення злочину.