• відкриття рахунків у банках, що зазвичай розташовані далеко від місця роботи і проживання осіб, які вчиняють цей вид злочину;
• переказ грошових коштів у країну проживання з-за кордону, але вже легально з нових рахунків фірм або інших установ;
• використання підпільної системи банківських рахунків.
4. Інтеграція грошової маси. На цій стадії особи, які найчастіше діють у складі організованих груп і злочинних організацій, інвестують легалізовані капітали у високоприбуткові галузі і сфери економіки країни.
Чотирисекторна модель легалізації коштів запропонована швейцарським спеціалістом К. Мюллером. У рамках цієї моделі виокремлюють сектори і пов’язані з ними стадії відмивання коштів. Критеріями для виокремлення є: легальність / нелегальність операції і країна вчинення основного злочину / країна відмивання коштів.
Перший сектор — країна основного злочину / легальність. У цьому секторі здійснюється внутрішня, попередня легалізація відмивання коштів.
Другий сектор — країна основного злочину / нелегальність. У цьому секторі відбувається збирання коштів, які пройшли попередню легалізацію, в пул і підготовка їх до контрабанди.
Третій сектор — країна відмивання коштів / нелегальність. У цьому секторі відбувається підготовка до введення коштів у сферу легальної фінансової системи.
Четвертий сектор — країна відмивання грошових коштів / легальність. Тут відбуваються дії, спрямовані на маскування незаконного отримання коштів у вигляді переказів, інвестицій.
9.1.2. Міжнародна система протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом
Сьогодні в світі створено систему міжнародних і регіональних організацій з протидії легалізації (відмиванню) коштів, отриманих злочинним шляхом. До них належать ООН, ФАТФ, Азіатсько-Тихоокеанська група по боротьбі з відмиванням грошей, Група з розробки заходів боротьби з відмиванням грошей у Південній Америці, Карибська група з розробки заходів боротьби з відмиванням грошей, Спеціальний комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей, Південно-Східна Африканська група по боротьбі з відмиванням грошей.
Для узгодження діяльності з протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, міжнародною спільнотою було розроблено цілу низку міжнародно-правових актів:
• Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин від 20 грудня 1988 року;
• Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, від 8 листопада 1990 року;
• Директива Ради Європи “Про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання грошей”, прийнята в 1991 році;
• Міжнародна конвенція ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму від 8 червня 2000 року;
• Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 року;
• Типовий закон про відмивання грошей, отриманих від наркотиків;
• Типова угода ООН про групу по боротьбі з відмиванням грошей, отриманих від незаконного обігу наркотиків;
• Рамкове рішення Ради Європи про відмивання грошей, ідентифікацію, відстеження, замороження, арешт та конфіскацію знарядь злочинів і доходів від них від 26 червня 2001 року;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів» автора Біленчук П.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина ІІІ Теорія, методологія і практика розслідування злочинів“ на сторінці 80. Приємного читання.
