Розділ «Частина І Наукові основи криміналістичної тактики: правові й організаційні основи тактики проведення окремих слідчих дій, тактичних прийомів, рішень, комбінацій, операцій»

• стан об’єкта, який підлягає дослідженню, є неякісним, що робить виконання експертизи неможливим;

• наданих матеріалів недостатньо для вирішення поставлених слідчим або судом запитань.

Про відмову виконати експертизу експерт повідомляє у письмовому вигляді до органу, який її призначив. Якщо при здійсненні досліджень застосовуються методики, які можуть призвести до пошкодження або знищення досліджуваного об’єкта, експерт повинен отримати письмовий дозвіл на їх застосування від органу, що призначив експертизу.

Дослідний етап складається, як правило, із роздільного та порівняльного досліджень, а в окремих випадках цей етап включає також і здійснення експерименту (отримання стріляних куль і гільз при проведенні судово-балістичної експертизи). Сутність роздільного дослідження полягає в тому, що надані для дослідження об’єкти — речові докази та зразки досліджують окремо і при цьому встановлюють їхні загальні та індивідуальні ознаки. Потім встановлені ознаки порівнюють, визначають їх стійкість і частоту виявлення.

Іноді для деталізації механізму утворення досліджуваних об’єктів експерту потрібно взяти участь у проведенні окремих слідчих дій, таких, як допит, відтворення обстановки та обставин події, додатковий огляд місця події.

Під час експертного дослідження широко застосовуються різні методи фіксації — фотографування, відеозйомка, що сприяє кращому сприйняттю процесу дослідження та висновків експерту. Вибір конкретних методів дослідження і застосовуваних технічних засобів зумовлений особливостями об’єкта дослідження і завданням дослідження.

На заключному етапі підбивають підсумки дослідження, оцінюють сукупність встановлених даних, фіксують як збігання, так і відмінності ознак. Причини відмінностей повинні бути встановлені та оцінені, і тільки після цього робиться загальний висновок.

2.6.5. Висновок експерта та його оцінка

Після здійснення необхідних досліджень експерт з дотриманням вимог ст. 200 КПК України складає висновок, що містить вступну та дослідну частини і висновки з питань, що були поставлені слідчим.

У вступній частині зазначаються: найменування експертизи; дата і місце складання висновку; дата винесення постанови про призначення експертизи, посада та прізвище особи, яка її винесла; перелік об’єктів дослідження та порівняльних зразків, що надійшли для проведення дослідження; питання, що поставлені слідчим перед експертом; відомості про особу експерта (посада, стаж, освіта, спеціальність, вчений ступінь); позначка, що експерт попереджений про кримінальну відповідальність згідно із ст. 178 КК України.

У дослідній частині детально описуються об’єкти дослідження, викладається перебіг процесу експертного дослідження, здійснюється аналіз і синтез отриманих результатів, наводяться розрахунки та довідкові дані, якими користувався експерт, наводяться методики, які застосовувалися експертом, обґрунтовуються висновки експерта.

Висновки експерта повинні бути чіткими та зрозумілими для всіх учасників процесу, прямо відповідати на поставлені запитання і бути обґрунтованими, тобто відповідати встановленим під час дослідження даним. За своїм змістом висновки можуть стосуватися властивостей, стану об’єктів, обставин механізму події, свідчити про існування певних фактів, об’єктів, належність їх до певного класу, групи, про відповідність або невідповідність досліджуваних дій певним правилам.

За формою висновки можуть бути категоричними або ймовірними. Категоричний висновок може бути позитивним або негативним. Ймовірний висновок не може бути покладений в основу обвинувального висновку або вироку.

До висновку експерта можуть додаватися фототаблиці, схеми, креслення та ін. Висновок підписує експерт.

З огляду на те, що висновок експерта є джерелом доказів, то, відповідно, використання висновку експертизи потребує від слідчого передусім оцінки його як рівноправного доказу в системі доказів, що отримані у справі. Насамперед перевіряється дотримання процесуальних вимог закону на всіх етапах — від призначення експертизи до отримання висновку експерта, у тому числі таке: чи була призначена експертиза у порушеній кримінальній справі, чи дотриманий процесуальний порядок винесення постанови, чи ознайомлений обвинувачений з постановою про призначення експертизи і чи роз’яснені йому права обвинуваченого при призначенні і проведенні експертизи, чи попереджений експерт про кримінальну відповідальність згідно зі ст. 178, 179 КК України.

Оцінка наукової обґрунтованості та достовірності висновків є одним із важливих завдань діяльності слідчого. Існують два основні способи оцінки наукової достовірності висновку експерта:

• аналіз умов і методів здійснення дослідження;

• зіставлення висновків експерта з іншими доказами, які містять відомості стосовно предмета дослідження, тобто перевіряється відповідність висновку дійсності.

За допомогою аналізу умов і методів дослідження слідчий визначає:

• компетентність експерта, який здійснював експертизу;