Розділ «Частина І Наукові основи криміналістичної тактики: правові й організаційні основи тактики проведення окремих слідчих дій, тактичних прийомів, рішень, комбінацій, операцій»

Стаття 1 Закону України “Про судову експертизу” від 25 лютого 1994 р. дає таке визначення поняття судової експертизи: “Судова експертиза — це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду”.

Судова експертиза — це процесуальна дія, яка здійснюється з метою отримання висновку з питань, що мають доказове значення у справі, і полягає в дослідженні експертом речових доказів, явищ, процесів та інших об’єктів за завданням органів дізнання, слідчого або судді. Значення експертизи для забезпечення повного, всебічного та об’єктивного розслідування злочинів полягає в тому, що вона:

• забезпечує одержання нових доказів;

• дає змогу вводити до процесу доказування фактичні дані, які для органолептичного сприйняття та дослідження недоступні;

• дає можливість перевіряти достовірність фактів, встановлених органолептичними засобами;

• дає змогу за матеріальними відображеннями вирішувати проблему ототожнення людей і речей.

Рішення про призначення експертизи на свій розсуд приймає орган дізнання, слідчий або суддя, коли у розслідуваній справі виникає необхідність застосування спеціальних знань. Але разом з цим чинним законодавством (ст. 76 КПК України) передбачено випадки, коли призначення експертизи у справі є обов’язковим, а саме:

• для встановлення причин смерті;

• для встановлення тяжкості і характеру тілесних ушкоджень;

• для визначення психічного стану підозрюваного або обвинуваченого при наявності в справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності;

• для встановлення статевої зрілості потерпілої в справах про злочини, передбачені ст. 120 КК України;

• для встановлення віку підозрюваного або обвинуваченого, якщо це має значення для вирішення питання про його кримінальну відповідальність, а відповідні документи неможливо одержати.

Непризначення експертизи у випадках, передбачених законом, оцінюється як неповнота дізнання або досудового слідства і тягне за собою повернення справи на додаткове розслідування.

Класифікація судових експертиз здійснюється за різними ознаками.

Залежно від предмета спеціальних знань вирізняють такі види судових експертиз:

• криміналістична — почеркознавча, авторознавча, техніко-криміналістичного дослідження документів, трасологічна, судово-балістична, експертиза з метою ідентифікації особи за ознаками зовнішності, фототехнічна та експертиза холодної зброї;

• планово-економічна — судово-бухгалтерська і планово-економічна;

• товарознавча;

• технічна — експертиза загального характеру, пожежно-технічна, будівельно-технічна, агротехнічна, судово-автотехнічна;

• технологічна;