Розділ «Частина І Наукові основи криміналістичної тактики: правові й організаційні основи тактики проведення окремих слідчих дій, тактичних прийомів, рішень, комбінацій, операцій»

Існують також і інші підстави для класифікації експертиз. Експертизу, як правило, здійснює один експерт (одноособова). Але за необхідності в справі може бути призначено кілька експертів, спеціалістів з однієї галузі знань, які дають загальний висновок. Така експертиза називається комісійною. Коли експерти не дійшли згоди, то кожен з них складає свій висновок окремо (ч. 3 ст. 75 КПК України). Судово-психіатрична експертиза завжди є комісійною: її проводять не менше як три експерти-психіатри.

Комісійну експертизу називають комплексною, якщо її здійснюють спільно спеціалісти з різних галузей знань — у випадках, коли встановити ту чи іншу обставину неможливо у разі проведення окремих експертиз або це виходить за межі компетенції одного експерта чи комісії експертів. Експерти мають право при цьому скласти спільний висновок. У ньому має бути зазначено, які дослідження провів кожен експерт, які факти він особисто встановив і яких дійшов висновків. Кожний експерт має право підписати спільний висновок або ту його частину, яка відображає перебіг і результати виконаних ним особисто досліджень.

Первинною є експертиза, при здійсненні якої об’єкт досліджується вперше. Якщо висновок експерта буде визнано неповним або не досить чітким, може бути призначена додаткова експертиза, яку доручають тому самому або іншому експертові (ч. 5 ст. 75 КПК України). Недостатньо повним може бути визнано висновок, який ґрунтується на дослідженні не всіх наданих експерту об’єктів або не містить вичерпних відповідей експерта на всі поставлені запитання. Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, може бути призначена повторна експертиза, яку доручають іншому експертові або іншим експертам (ч. 6 ст. 75 КПК).

Повторна експертиза проводиться у тому разі, якщо:

• висновок експерта суперечить іншим доказам, що містяться у матеріалах справи;

• при виконанні експертних досліджень застосовувалися методи, які не відповідають досягненням сучасної науки;

• експерт досліджував не всі надані джерела (неповнота дослідження);

• експерт не має спеціальних знань для дослідження наданих об’єктів (некомпетентність).

Необхідно мати на увазі, що у разі незгоди з висновками експерта призначення повторної експертизи не є обов’язковим. При вирішенні цього питання потрібно враховувати наявність у справі інших доказів з обставин, що є предметом експертизи, а також практичну можливість виконати повторну експертизу, наприклад, при втраті або істотній зміні досліджуваних об’єктів.

2.6.2. Сучасний стан і перспективи розвитку судової експертизи в Україні

На сьогодні у системі Міністерства юстиції України діють п’ять науково-дослідних інститутів і чотири філіали. Зони обслуговування органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і судів науково-дослідними судово-експертними установами Міністерства юстиції України такі:

1. Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (КНДІСЕ) — Вінницька, Житомирська, Київська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області, м. Київ. Тернопільський філіал КНДІСЕ — Тернопільська, Хмельницька, Вінницька області.

2. Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз (ЛНДІСЕ) — Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Чернівецька області.

3. Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз (ХНДІСЕ) —Автономна республіка Крим, Дніпропетровська, Запорізька, Полтавська, Сумська, Харківська області. Дніпропетровський філіал ХНДІСЕ — Дніпропетровська область. Кримський філіал ХНДІСЕ — Автономна Республіка Крим.

4. Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз (ДНДІСЕ) — Донецька, Луганська області.

5. Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз (ОНДІСЕ) — Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Херсонська області. Миколаївський філіал ОНДІСЕ — Миколаївська область.

За останні роки збільшився кількісно і поліпшився якісно кадровий склад експертів-криміналістів органів Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справ України. При Національній академії внутрішніх справ України відкрито слідчо-криміналістичний факультет з підготовки кадрів експертів-криміналістів для органів внутрішніх справ, діє факультет підвищення кваліфікації експертів-криміналістів. На кафедрах криміналістики Національної юридичної академії ім. Я. Мудрого, Національного університету ім. Т Шевченка, Національної академії внутрішніх справ, Університету внутрішніх справ України та інших навчальних закладів здійснюються цікаві наукові розробки в галузі криміналістичної діагностики і прогностики, криміналістичної інформатики, комп’ютерної психофізіологічної діагностики людини, сучасних інформаційних технологій, автоматизації експертних досліджень, криміналістичної одорології, криміналістичної голографії, застосування мікроскопії, радіоактивних ізотопів, дослідження в інфрачервоних променях, вивчаються питання застосування лазерів у криміналістиці; досліджується впровадження в практику сучасних електромагнітних, радіоскопічних, голографічних і теплових методів для вирішення низки пошукових криміналістичних завдань.

Завершено цікаві наукові дослідження в галузі психологічної експертизи, одорологічної експертизи, експертизи голосу людини, експертизи звукового середовища, експертизи різноманітних джерел звуку, експертизи звуко- та відеозаписуючих об’єктів. Потребують нагального розв’язання проблеми експертизи комп’ютерних систем, експертизи комп’ютерних банків даних, авторознавчої експертизи в плані розширення їхніх можливостей, експертизи поліграфічної продукції, виготовленої на сучасних комп’ютерних комплексах, експертизи слідів зубів людини, експертизи слідів механізмів, пристроїв та обладнання, портретної експертизи, експертизи паперових вітчизняних та іноземних грошових знаків, експертизи цінних паперів, експертизи об’єктів рослинного походження, ґрунтознавчої експертизи, екологічної експертизи, експертизи індивідуальної належності крові та виділень людини методом генотипоскопії, товарознавчої експертизи транспортних засобів, електротехнічної експертизи, експертизи вибухових пристроїв, вибухових речовин, продуктів вибуху, фрагментів вибухових пристроїв, динаміки вибуху, комп’ютерно-технічної експертизи, експертизи магнітних носіїв, пристроїв для запису звуку та зображення, слідів звуко- та відеозаписуючих пристроїв, соціолінгвістичної експертизи та багатьох інших.

Подальше удосконалення судової експертизи неможливе без законодавчої роботи, яка сьогодні інтенсивно ведеться в Україні. Важливою є координація діяльності та об’єднання зусиль усіх експертних установ держави щодо оптимального використання інтелектуальної (експертних кадрів) та інструментальної бази, метою чого є найповніше і найдієвіше задоволення потреб слідчої та судової практики в здійсненні експертних досліджень.

2.6.3. Підготовка і призначення судових експертиз