РОЗДІЛ V ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

послуги з обстеження стану стада, перегону та випасу худоби, очищення та дезінфекції тваринницьких приміщень тощо;

послуги із стимулювання розведення худоби і птиці та забезпечення зростання їх продуктивності; штучне запліднення тварин; стриження овець;

209.17.16. надання послуг у лісовому господарстві (02.02.0 КВЕД):

послуги з лісівництва (таксація, оцінка промислового використання лісу, посадка саджанців, залісення та лісовідновлення тощо); захист лісу від пожеж; боротьба із шкідниками та хворобами лісу;

послуги з лісозаготівлі (транспортування необробленої деревини в межах лісу);

209.17.17. обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб) (05.01.0, 15.11.0, 15.12.0, 15.13.0, 15.20.0, 15.31.0, 15.32.0, 15.33.0, 15.41.0, 15.42.0, 15.43.0, 15.51.0, 15.61.0, 15.62.0, 15.71.0, 15.81.0, 15.83.0, 15.85.0 КВЕД).

209.18. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності, які відповідають критеріям, визначеним статтею 209 цього Кодексу, але не обрали спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, передбаченого статтею 209 цього Кодексу, і на загальних підставах вважаються платником податку на додану вартість, за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також за молочні продукти, молочну сировину та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції.

У разі якщо товарно-матеріальні цінності, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення зазначених у цьому пункті товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарно-матеріальних цінностей в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.

Кодекс встановлює особливий порядок оподаткування податком на додану вартість у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства. Можливість застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ у цій сфері в цілому не суперечить вимогам Директиви Ради 2006/112/ЄС, якою передбачена спільна схема з фіксованою ставкою для фермерів.

Згідно із спеціальним режимом, встановленим цією статтею, сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів первинного виноробства, не підлягає сплаті до бюджету та залишається у розпорядженні такого підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість товарів/послуг, основних фондів, придбаних (споруджених) сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а за наявності залишку такої суми податку — для інших виробничих цілей. Зазначене характеризує сутність спеціального режиму оподаткування ПДВ у нашій країні та його відмінність від спеціальної схеми з фіксованою ставкою в ЄС. Цю відмінність розкриває ст. 299 Директиви, згідно з якою фіксовані компенсаційні процентні норми (фіксовані компенсаційні процентні норми — це процентні норми, що застосовуються для надання фермерам на фіксованій ставці можливості компенсувати нарахований вхідний ПДВ за фіксованою ставкою) не повинні забезпечувати надання фермерам на фіксованій ставці відшкодувань в обсязі, більшому від нарахованого вхідного ПДВ.

Підкреслимо, що відповідно до підпункту 4 пункту 2 розділу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу спеціальний режим оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства діє до 31 грудня 2017 року.

209.1. Спеціальний режим оподаткування можуть обрати лише юридичні особи, які:

— утворені та провадять підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства, відповідно до законодавства України, з місцезнаходженням на її території;

— відповідають критеріям, встановленим у п. 209.6 ст. 209 розділу V Кодексу.

209.2. Цим пунктом сільськогосподарським підприємствам, що перебувають на спеціальному режимі оподаткування, надано право не сплачувати до бюджету суми ПДВ, нараховані на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів, а залишати у своєму розпорядженні, акумулюючи їх на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків. Такі суми використовуються на відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку — на інші виробничі цілі. Встановлений режим є суттєвою пільгою для сільгосптоваровиробників, ефект від якої перевищує не лише ефект від звільнення платника від сплати податку, в й ефект застосування нульової ставки.

Сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) в порядку, визначеному Національним банком, за умови подання засвідченої органом державної податкової служби копії свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування. Якщо таке свідоцтво анульовано відповідно до пункту 209.12 статті 209 Кодексу, сільськогосподарське підприємство зобов’язане в місячний строк закрити спеціальний рахунок.

Сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства, а саме використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов’язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 статті 123 Кодексу, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов’язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування (пункт 123.2 статті 123 Кодексу).

На підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство веде реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 Кодексу, подає її разом з копіями записів у зазначених реєстрах за відповідний період в електронному вигляді до органу державної податкової служби.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов’язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені статтею 203 Кодексу для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету.