РОЗДІЛ V ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Реєстратор розрахункових операцій повинен забезпечувати окреме накопичення, внесення та зберігання у фіскальній пам’яті сумарних денних оборотів з реалізації товарів (надання послуг) за кожною із ставок податку на додану вартість та операцією, звільненою від оподаткування чи такою, що не є об’єктом оподаткування.

Загальна сума готівки, сплачувана покупцем за придбані товари (надані послуги), обчислюється як сума сукупної вартості товарів (наданих послуг) за всіма відповідними позиціями. Загальна сума податку на додану вартість за підсумками роботи протягом дня дорівнює сумам податку на додану вартість за кожною із ставок, відображених у касових чеках, а за період — за всі робочі дні в межах зазначеного періоду.

201.12. Цим пунктом вперше врегульовано правову підставу для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у разі здійснення операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України. Для зазначених операцій документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, податкові зобов’язання за якою включені до податкової декларації попереднього періоду.

Зазначеним пунктом також передбачено, що митна декларація, оформлена відповідно до законодавства, є документом, що засвідчує право платника податку на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, у разі ввезення товарів на митну територію України.

201.13. Цим пунктом передбачено, що у разі ввезення фізичними особами — не суб’єктами господарювання товарів на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законодавством, оформлення митної декларації прирівнюється до подання податкової накладної. Зазначена норма забезпечує спрощення адміністрування податку.

201.14-201.15. У цих пунктах, як і у попередньому законодавстві, зазначено, що платники податку зобов’язані вести окремий облік оподатковуваних податком операцій, а також операцій, які не є об’єктом оподаткування та звільнені від оподаткування згідно із законодавством. Результати обліку відображаються у податкових деклараціях. Платник податку веде реєстри отриманих і виданих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки, загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку — продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку.

Платники податку щомісяця у передбачені для місячної звітності терміни подають органу державної податкової служби в електронному вигляді копії записів у реєстрах виданих і отриманих податкових накладних за такий період. Зазначена вимога також стосується платників податку, для яких цим розділом передбачена квартальна звітність, такі платники податку, незважаючи на квартальну звітність, повинні щомісяця подавати копії записів у реєстрах виданих і отриманих податкових накладних.

Орган державної податкової служби розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програму ведення обліку записів у Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та забезпечує її безкоштовне розповсюдження (разом із змінами та доповненнями).

Ці положення необхідні для забезпечення ефективного контролю за правильністю нарахування податку (запобігання порушенням податкового законодавства).

Стаття 202. Звітні (податкові) періоди

202.1. Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

202.2. Платники податку, які відповідно до підпункту «б» пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток, на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року, а також платники податку, які сплачують єдиний податок, можуть вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.

(Абзац перший пункту 202.2 статті 202 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4014-VI від 04.11.2011, що набирає чинності з 01.01.2012 р.)

У разі якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду платник податку втрачає право на застосування нульової ставки податку на прибуток, передбачений підпунктом «б» пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу, такий платник податку зобов’язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.

У разі якщо платник податку, який застосовував спрощену систему оподаткування, переходить на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, такий платник податку зобов’язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з першого місяця переходу на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.

(Абзац третій пункту 202.1 статті 202 в редакції Закону № 4014-VI від 04.11.2011, що набирає чинності з 01.01.2012 р.)

202.1. Кодексом встановлено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць. В окремих досить обмежених випадках звітний (податковий) період може становити календарний квартал (див. коментар до п. 202.2). Звітний (податковий) період розпочинається від дня реєстрації особи як платника ПДВ. У разі якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж перший день календарного місяця, останній звітний (податковий) період розпочинається з першого дня такого календарного місяця та закінчується днем анулювання свідоцтва платника ПДВ.

202.2. Цим пунктом надано право платникам податку, які відповідають певним вимогам, обирати квартальний податковий період. На період з 1 січня 2011 року до 1 січня 2016 року можуть вибрати квартальний податковий період лише ті платники ПДВ, які відповідно до підпункту «б» пункту 154.6 статті 154 розділу III Кодексу мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток протягом зазначеного періоду (застосування нульової ставки податку на прибуток є чинним протягом 01.01.2011 — 01.01.2016 рр.) та платники податку, які сплачують єдиний податок. До таких платників віднесено тих платників, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано у сумі, що не перевищує три мільйони гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала двадцяти осіб. У разі якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду платник податку втрачає право на застосування нульової ставки податку на прибуток, передбачений підпунктом «б» пункту 154.6 статті 154 розділу III Кодексу, такий платник податку зобов’язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.