а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць);
б) рекламні послуги;
в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем;
(Підпункт «в» пункту 186.3 статті 186 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011)
г) надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця;
ґ) надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів;
д) телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов’язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв’язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж;
е) послуги радіомовлення та телевізійного мовлення;
є) надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті;
ж) надання транспортно-експедиторських послуг.
186.4. Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті.
186.1. Оскільки ПДВ в Україні справляється за принципом країни призначення, тобто є податком на внутрішнє споживання, важливе значення для його ефективного адміністрування має визначення місця постачання товарів і послуг.
Визначення місця постачання товарів у цій статті відповідає його визначенню в пункті 6.4 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» (за винятком визначення місця постачання товарів у разі продажу нерухомого майна, яке вилучено зі статті) та цілком узгоджується з відповідними нормами Директиви Ради 2006/112/ЄС (ст. 31–32, 36–37).
186.2-186.4. На відміну від пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» у цих пунктах:
місцем постачання послуг визначено місце реєстрації постачальника. У Законі, крім того, визначено місце постачання послуг, що надаються нерезидентами;
визначено місце постачання послуг, пов’язаних із рухомим майном і встановлено їх перелік;
уточнено місце постачання, яким визнано місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або — у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання (в Законі — місце постійної адреси або постійного проживання) та розширено перелік послуг, для яких визначено таке місце постачання. До цього переліку додатково включено: надання персоналу, телекомунікаційні послуги, послуги радіомовлення та телевізійного мовлення, транспортно-експедиторські послуги, надання посередницьких послуг від свого імені, але за рахунок іншої особи. Водночас з переліку послуг надання в оренду (лізинг) рухомого майна, на які поширюється зазначене визначення місця постачання послуг, вилучено послуги надання в оренду (лізинг) транспортних засобів та банківських сейфів, тоді як у Законі останні включалися до переліку таких послуг; надання обов’язку утримуватися від проведення окремих видів діяльності частково або повністю, надання послуг фізичними особами, які перебувають у відносинах трудового найму з постачальником, на користь іншої особи;
вилучено визначення місця постачання послуг персоналу з обслуговування морських, повітряних та космічних об’єктів.
Таким чином, місцем постачання платником податку перерахованих у цьому пункті послуг визначається місце реєстрації як суб’єкта господарювання (місце постійного чи переважного проживання) особи, що є їх замовником (покупцем). Якщо замовником таких послуг є нерезидент України, який не має в Україні постійного представництва, місце постачання таких послуг знаходитиметься поза межами митної території України, і обсяг таких послуг не включатиметься до об’єкта оподаткування на підставі підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу. Якщо постачання таких послуг здійснюється на замовлення резидента України нерезидентом, або ж платником податку — резидентом, місцем постачання таких послуг буде митна територія України, і обсяг таких послуг підлягатиме оподаткуванню згідно з правилами, визначеними відповідними статтями розділу V Кодексу.
Відповідно до підпункту 196.1.14 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу не є об’єктом оподаткування операції з постачання послуг, визначених у підпункті «в» пункту 186.3 статті 186 розділу V цього Кодексу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.» автора Колектив авторів на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ V ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ“ на сторінці 15. Приємного читання.