РОЗДІЛ III ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

3. Корпоративні права — права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правочинності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правочинності, передбачені законом та статутними документами[134].

Таким чином, корпоративні права, не засвідчені цінними паперами, являють собою частки у статутному капіталі певного підприємства, які дають право на управління підприємством та/або отримання прибутку від його діяльності.

Цінні папери та корпоративні права, відмінні від цінних паперів, можуть виступати об’єктами таких операцій, як купівля-продаж, викуп, обмін (за договорами міни), дарування, спадкування. Здійснення таких операцій супроводжується виникненням доходів і витрат. Формування та визнання доходів і витрат при здійсненні операцій з цінними паперами та корпоративними правами має свої особливості.

Дохід від операцій з цінними паперами та корпоративними правами — це сума коштів або вартість майна, отримана (нарахована) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів, або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку у зв’язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. Витрати від операцій з цінними паперами та корпоративними правами — сума коштів або вартість майна, сплачена (нарахована) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів, або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. Тобто доходи і витрати від операцій з цінними паперами та корпоративними правами можуть формуватися як у грошовій, так і не у грошовій формі. Крім того, до складу доходів (витрат) від операцій з цінними паперами включається і заборгованість, яка виникає при розрахунках за операціями з цінними паперами.

Визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток за результатами здійснення операцій з цінними паперами вимагає ведення окремого обліку доходів і витрат за кожним видом цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав. Це правило стосується всіх без винятку операцій з цінними паперами, включаючи повторний продаж або здійснення внеску до статутного капіталу.

Свої особливості має визначення доходів і витрат при здійсненні операцій РЕПО. Операція РЕПО — операція, яка складається з двох частин і при якій укладається єдина генеральна угода між учасниками ринку про продаж (купівлю) цінних паперів на певний строк із зобов’язанням зворотного продажу (купівлі) у визначений термін або, на вимогу однієї зі сторін, за заздалегідь обумовленою ціною. За своєю економічною суттю операція РЕПО — це кредитна операція, в якій цінні папери використовуються як забезпечення[135].

Ціна купівлі (щодо конкретної операції РЕПО) — це сума коштів, яка сплачується покупцем відповідно до першої частини договору РЕПО на дату купівлі за отримані від продавця державні облігації України або банківські метали[136].

Виходячи з економічної сутності операції РЕПО, витрати платника податку, понесені при придбанні цінних паперів, які використані платником в операціях РЕПО, не враховуються у визначенні фінансових результатів за операціями з торгівлі цінними паперами протягом строку РЕПО, а враховуються при визначенні фінансових результатів за операціями РЕПО в порядку, передбаченому в пункті 153.9 статті 153 Податкового кодексу України.

За результатами податкового періоду за операціями з кожного виду цінних паперів або корпоративних прав, інших, ніж цінні папери, може виникнути як позитивний, так і від’ємний фінансовий результат. Відповідно до норм коментованого пункту не допускається визначення сукупного фінансового результату за всіма операціями, які відбулися з усіма цінними паперами, які належать платнику податку на прибуток, у звітному періоді.

Від’ємний фінансовий результат за операціями конкретного виду цінних паперів виникає, якщо витрати за такими операціями перевищують доходи. Отриманий від’ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду на наступні податкові періоди. Тобто він не зменшує ні сукупний позитивний фінансовий результат за результатами операцій з іншими цінними паперами, ні загальний фінансовий результат від інших видів діяльності платника податку на прибуток, який здійснює операції з цінними паперами.

Позитивний фінансовий результат за операціями з конкретним видом цінних паперів виникає, якщо доходи, отримані в результаті таких операцій за підсумками податкового періоду, перевищують витрати, отримані в результаті операцій з цим же цінним папером у цьому ж звітному періоді. При цьому якщо за результатами попередніх податкових періодів платник податку мав від’ємний фінансовий результат за операціями з даним видом цінних паперів, він зменшує поточний позитивний фінансовий результат, отриманий від операцій з даним видом цінних паперів. Отриманий позитивний фінансовий результат (прибуток) включається до складу доходів платника податку на прибуток у цьому ж звітному періоді.

Свої особливості має визнання доходів і витрат при здійсненні первинного розміщення цінних паперів або при наступному їх продажу. Первинне розміщення — це продаж нового випуску цінних паперів, при якому виручка від продажу надходить емітенту. У такому випадку, якщо платник податку виступає інвестором при первинному розміщенні цінних паперів або наступного продажу власних акцій емітентом, або у разі внесення коштів до статутного капіталу емітента, то витрати, сплачені (нараховані) таким платником податку емітенту таких цінних паперів, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від відчуження таких цінних паперів.

Усі інші доходи і витрати платника податку на прибуток, не пов’язані із операціями з цінними паперами, визнаються на загальних підставах.

153.9. Норми пункту 153.8 статті 153 цього Кодексу не поширюються на операції, що здійснюються платником податку — емітентом з розміщення та наступного продажу корпоративних прав або інших цінних паперів, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку — емітентом.

Норми пункту 153.8 статті 153 цього Кодексу поширюються також на визначення балансових збитків або прибутків, отриманих платником податку від операцій із корпоративними правами, що виражені в інших, ніж цінні папери, формах.

Операції з конвертації цінних паперів оподаткуванню не підлягають.

Норми пункту 153.8 статті 153 цього Кодексу не поширюються на операції з купівлі (продажу) цінних паперів із зобов’язанням зворотного їх продажу (купівлі) (операції РЕПО), якщо такі операції не передбачають перехід права власності на цінні папери. Фінансовий результат за такими операціями платника податку визначається по кожній такій операції, як різниця між ціною продажу (купівлі) цінних паперів та ціною їх зворотної купівлі (продажу), в податковому періоді, в якому відбулась зворотна купівля (продаж) таких цінних паперів.

За операціями з купівлі (продажу) цінних паперів із зобов’язанням зворотного їх продажу (купівлі) (операції РЕПО), якщо такі операції передбачають перехід права власності на цінні папери, фінансовий результат визначається в порядку, який передбачений для операцій з торгівлі цінними паперами в пункті 153.8 статті 153 цього Кодексу.

За операціями з деривативами (похідними інструментами) визначається загальний результат платника податку від таких операцій за звітний податковий період за даними бухгалтерського обліку. Від’ємний результат від операцій з деривативами переноситься на зменшення результату від операцій з деривативами наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього Кодексу. Позитивний результат (з урахуванням від’ємного результату від операцій з деривативами минулих періодів) включається до складу доходів платника податку за результатами такого звітного податкового періоду. Усі інші витрати та доходи платника податку за операціями з деривативами враховуються у визначенні об’єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Кодексом.

Норми цього Кодексу щодо звичайних цін не застосовуються при проведенні операцій РЕПО чи операцій з деривативами.