TextBook Оскільки витрати на сплату процентів за борговими зобов’язаннями не перевищують розрахункового ліміту, що визначено даною статтею Кодексу, то до складу витрат підприємство зможе включити всю суму витрат на сплату процентів (25 000 грн).
Якщо нерезидент, що видав вам фінансовий кредит, має офшорний статус, то набуває чинності ще одне обмеження. До процентного ліміту додається обмеження, передбачене п. 2 ст. 161 ПКУ, а саме: витрати платника податків на оплату послуг, наданих нерезидентом, який має офшорний статус, включаються до складу витрат у розмірі 85 %.
Оскільки проценти, нараховані на користь нерезидента за договором кредиту, розглядаються як компенсація вартості фінансових послуг, то вони підпадають під указане обмеження. У разі застосування двох обмежень алгоритм розрахунку витрат у вигляді процентів буде таким (використовуємо ті ж дані, що й у вищенаведеному прикладі 1):
1. Визначаємо суму «процентних» витрат з урахуванням п. 2 ст. 161 ПКУ:
— витрати на сплату процентів = 20 000 Ч 85 % = 17 000 (грн).
2. Обчислюємо суму оподатковуваного прибутку без урахування процентів:
П = (210 000 — 6 000) — (200 000 — 17 000) = 21 000 (грн).
3. Визначаємо процентний ліміт:
— витрати на сплату процентів = 6 000 + 50 % Ч 21 000 = 16 500 (грн). Отже, у цьому випадку (коли нерезидент із офшорної зони) розрахунок такий:
• до витрат включається тільки 16 500 грн;
• сума витрат понад ліміт, що дорівнює 500 грн (17 000 — 16 500), переноситься на наступні звітні періоди за правилами п. 141.3 ст. 141 ПКУ.
Даний пункт є продовженням п. 141.1 та п. 141.2 цієї статті у разі перевищення витрат над сплатою процентів над сумою отриманих доходів у вигляді процентів.
Суми перевищення витрат над сплатою процентів над сумою отриманих доходів у вигляді процентів підлягають перенесенню на результати майбутніх податкових періодів.
Методичні аспекти облікового відображення витрат за борговими зобов’язаннями
Відповідно до норми статті 141 до складу витрат включаються будь-які витрати, пов’язані з нарахуванням процентів за борговими зобов’язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами, крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв’язку з провадженням господарської діяльності платника податку.
Особливості відображення процентних витрат у бухгалтерському обліку та характер податкової різниці наведено у таблиці 3.12.
Таблиця 3.12
Джерела інформації та характер податкової різниці з витрат за борговими зобов’язаннями
| Номер | Джерела | Характер | |
| інформації | |||
| пункту | Вид витрат | податкової | |
| статті | різниці | ||
| 141.1. | Будь-які витрати, пов’язані з нарахуванням процентів за борговими зобов’язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв’язку з провадженням господарської діяльності платника податку | За дебетом рахунку 95 «Фінансові витрати» | Відсутня або постійна (у разі неналежності витрат до господарської діяльності платника податку |
| 141.1. | Виняток. Крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку | За дебетом рахунку 15 «Капітальні інвестиції» | |
| 141.2. | Для платника податку, 50 та більше відсотків статутного фонду (акцій, інших корпоративних прав) якого перебуває у власності або управлінні нерезидента (нерезидентів), віднесення до складу витрат нарахування процентів за кредитами та іншими борговими зобов’язаннями на користь таких нерезидентів та пов’язаних з ними осіб дозволяється у сумі, що не перевищує суму доходів такого платника податку, отриману протягом звітного періоду у вигляді процентів від розміщення власних активів, збільшену на суму, що дорівнює 50 відсоткам оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування суми таких отриманих процентів | За дебетом рахунку 95 «Фінансові витрати» | Відсутня або постійна (у разі недотримання платником податку вимог пункту 141.2 |
| 141.3. | Проценти, які відповідають вимогам п. 141.1 цієї статті, але не віднесені до складу витрат виробництва (обігу) згідно з положеннями п. 141.2 цієї статті, протягом звітного періоду, підлягають перенесенню на результати майбутніх податкових періодів, із збереженням обмежень, передбачених п. 141.2 цієї статті. | За дебетом рахунку 95 «Фінансові витрати» або за дебетом | Тимчасова |
| При цьому сума таких платежів не може перевищувати розмірів, визначених у розділі IV ПКУ, протягом такого податкового періоду. | рахунку 39 | ||
| Норми цього підпункту застосовуються з урахуванням положень розділу XIX «Прикінцеві та перехідні положення» ПКУ. При цьому сума таких платежів не може перевищувати розмірів, визначених у розділі IV ПКУ, протягом такого податкового періоду | «Витрати | ||
| майбутніх | |||
| періодів» (щодо | |||
| витрат, що | |||
| підлягають | |||
| перенесенню на | |||
| результати | |||
| майбутніх | |||
| податкових | |||
| періодів) |
До витрат у цілях визначення об’єкта оподаткування з податку на прибуток платник податку відносить зазначені витрати фінансового характеру за датою нарахування відсотків кредитором і отримання такого розрахунку платником податку з фактичним включенням його до бухгалтерських проведень на рахунках обліку.
Стаття 142. Особливості визначення складу витрат на виплати фізичним особам згідно з трудовими договорами та договорами цивільно-правового характеру
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.» автора Колектив авторів на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ III ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ“ на сторінці 40. Приємного читання.